CBAM звітність для українських експортерів у 2026 році: інженерний розрахунок питомих вбудованих викидів (SEE), прекурсори, верифікація та впровадження ISO 14001

CBAM звітність для українських експортерів (Carbon Border Adjustment Mechanism, або Механізм вуглецевого коригування імпорту на кордоні ЄС) з 1 січня 2026 року перестала бути тренувальною квартальною формальністю і перейшла у фазу повноцінного фінансового та регуляторного комплаєнсу (Definitive Regime). Запроваджений базовим Регламентом Європейського Парламенту і Ради (EU) 2023/956 та деталізований щодо правил розрахунку в Імплементаційному Регламенті Комісії (EU) 2023/1773, цей інструмент інтегрує вуглецеву ціну європейської системи торгівлі викидами (EU ETS) у собівартість кожної тонни сталі, алюмінію, цементу, мінеральних добрив, водню та електроенергії, що перетинають митний кордон Євросоюзу.

Згідно з офіційними роз'ясненнями Генерального директорату Європейської Комісії з питань оподаткування та митного союзу (DG TAXUD), економічна мета CBAM полягає у запобіганні «витоку вуглецю» (carbon leakage): коли європейські заводи сплачують від 65 до 90+ євро за кожну тонну викидів $\text{CO}_2\text{e}$ у межах EU ETS, імпортована з третіх країн продукція має нести еквівалентне фінансове навантаження через купівлю та погашення сертифікатів CBAM.

Розподіл юридичної та інженерної відповідальності між імпортером ЄС та українським виробником

Юридичним суб'єктом декларування в ЄС виступає європейський покупець (або непрямий митний представник) зі статусом уповноваженого декларанта CBAM (Authorised CBAM Declarant). Саме він купує сертифікати CBAM у національному реєстрі та подає річну декларацію. Проте жоден європейський трейдер чи машинобудівний завод фізично не знає, скільки кубометрів природного газу, тонн коксу, мегават-годин електроенергії чи тонн феросплавів витратив ваш цех в Україні на виплавку й прокатку конкретної партії продукції.

Через це виникає жорстка комерційна зв'язка: європейський імпортер вимагає від українського експортера заповнений за методологією ЄС та підтверджений незалежним акредитованим верифікатором звіт про питомі вбудовані викиди (Specific Embedded Emissions, $SEE_g$) на рівні виробничих процесів установки. Якщо український завод не здатен надати верифікований інженерний розрахунок, імпортер змушений застосовувати штрафні значення за замовчуванням (default values із прогресивною надбавкою) або просто виключає українського постачальника з тендерного списку на користь виробника з прозорим вуглецевим обліком.

Практика проектів компанії Еконтроль (Ekontrol) доводить: захищений розрахунок питомих викидів для CBAM неможливо зібрати за три дні в таблиці Excel силами бухгалтерії чи відділу збуту. Він базується на інструментальному енергообліку, матеріальному балансі сировини, лабораторному контролі палива та системі екологічного менеджменту, принципи якої ми детально розібрали у повному посібнику із сертифікації ISO 14001.

Периметр дії механізму визначається Додатком I до Регламенту (EU) 2023/956 строго за кодами Комбінованої номенклатури ЄС (CN codes, перші 8 цифр яких в Україні відповідають товарним підкатегоріям УКТЗЕД). Механізм охоплює шість базових вуглецевоємних секторів промисловості та контролює в них три парникові гази: діоксид вуглецю ($\text{CO}_2$), закис азоту ($\text{N}_2\text{O}$ - для виробництва азотної кислоти й добрив) та перфторвуглеці ($\text{PFCs}$ - анодні ефекти при електролізі первинного алюмінію).

Прості товари (Simple Goods) проти Складних товарів (Complex Goods) і ланцюжок прекурсорів

В інженерній методології CBAM (Імплементаційний Регламент (EU) 2023/1773) усі охоплені товари діляться на дві технологічні категорії:

1. Прості товари (Simple goods): продукція, для виробництва якої використовуються виключно вихідні сировинні матеріали (руда, вапняк, глина, природний газ, вода, повітря) і паливо, які за визначенням CBAM мають нульові вбудовані викиди ($SEE = 0$) до моменту надходження у ворота вашого заводу. Прикладами простих товарів є цементний клінкер, випалений із кар'єрного вапняку, чавун (pig iron) із залізної руди, залізо прямого відновлення (DRI), безводний аміак або первинний алюміній.
2. Складні товари (Complex goods): продукція, для виготовлення якої у технологічний процес вводяться інші охоплені CBAM матеріали, що вже несуть у собі власний вуглецевий слід із попередніх переділів. Такі вхідні CBAM-матеріали називаються прекурсорами (precursors).

Саме на прекурсорах українські машинобудівні, металообробні та кабельні заводи припускаються найдорожчих помилок. Якщо ваше підприємство у Дніпрі, Харкові, Києві чи Львові не має власної доменної чи електродугової печі, а купує готовий гарячекатаний рулон, катанку або лист (код CN 7208 / 7213) і штампує з нього кріпильні вироби (болти, гайки, шайби за кодом CN 7318), зварює будівельні металоконструкції (CN 7308) або тягне сталеві труби (CN 7304 - 7306), ваш виріб є складним товаром CBAM!

У цьому разі власні викиди вашого метизного чи трубного цеху (спалювання газу в печах термічної обробки + спожита електроенергія верстатів) зазвичай становлять лише 10-20% від загального показника $SEE_g$ готового болта чи металоконструкції, а 80-90% вбудованих викидів приходять разом із купленим металопрокатом-прекурсором. Отже, щоб відзвітувати перед покупцем у Німеччині чи Польщі, ви зобов'язані отримати від свого постачальника сталі (металургійного комбінату) верифікований паспорт питомих викидів на кожну тонну купленої заготовки.

У таблиці нижче зведено всі 6 секторів CBAM із кодами CN / УКТЗЕД, парниковими газами та технологічними прекурсорами.

Протягом перехідного періоду (з 1 жовтня 2023 року до 31 грудня 2025 року) європейські імпортери лише подавали щоквартальні інформаційні звіти в CBAM Transitional Registry без жодних фінансових платежів і без обов'язкового аудиту цифр третьою стороною. З 1 січня 2026 року набув чинності повноцінний режим (Definitive Regime за Регламентом (EU) 2023/956), який фундаментально змінив правила допуску українських товарів на митну територію ЄС.

Чотири критичні зміни Definitive Regime з 2026 року

1. Митне блокування імпорту без статусу Authorised CBAM Declarant: з 2026 року митні органи країн-членів ЄС не випускають у вільний обіг CBAM-товари (понад річний поріг 50 тонн), якщо одержувач не внесений до європейського Реєстру CBAM як авторизований декларант. Детальний огляд регуляторних змін читайте у нашому матеріалі CBAM у 2026 році: що змінює definitive regime.
2. Обов'язкова незалежна верифікація фактичних даних (Mandatory Third-Party Verification): відповідно до статей 8 та 18 Регламенту (EU) 2023/956, заявлені в річній декларації фактичні питомі вбудовані викиди ($SEE_g$) повинні бути офіційно верифіковані незалежним верифікатором, акредитованим згідно зі стандартом EN ISO/IEC 17029 / ISO 14065 та правилами верифікації парникових газів EN ISO 14064-3 національним органом акредитації, що входить до Європейської кооперації з акредитації (EA) (в Україні національним підписантом EA MLA є НААУ). Самодекларації виробника у форматі «підпис головного бухгалтера і печатка ТОВ» у 2026 році для зниження фінансового зобов'язання більше не приймаються.
3. Скасування необмеженого використання значень за замовчуванням (Default Values) і штрафні надбавки: на старті перехідного періоду (у 2023 - першій половині 2024 року) експортери могли списувати до 100% своїх викидів за середньосвітовими табличними коефіцієнтами Комісії. З липня 2024 року під час квартального звітування частка оціночних даних для складних товарів була жорстко обмежена до 20% від загальних вбудованих викидів. У постійному режимі з 2026 року, якщо український завод не надає верифікований звіт за методологією ЄС, імпортер змушений застосовувати офіційні значення за замовчуванням країни походження, збільшені на пропорційну штрафну надбавку (mark-up), або показники 10% найбільш неефективних установок ЄС. Оскільки історична середня вуглецевоємність енергосистеми та металургії України у довідниках ЄС суттєво перевищує показники модернізованих українських підприємств (наприклад, електросталеплавильних заводів та нових цементних ліній сухого способу), використання default values автоматично завищує кількість необхідних сертифікатів CBAM на 25-60%.
4. Пряма реєстрація українських виробників у порталі операторів Реєстру CBAM (Operators Portal under Article 10): стаття 10 Регламенту (EU) 2023/956 надає операторам установок у третіх країнах (тобто українським заводам) право напряму зареєструвати свою промислову установку в центральному Реєстрі CBAM Європейської Комісії. Завантаживши туди один раз свій верифікований річний звіт про питомі викиди за виробничими процесами, український експортер може відкривати доступ до верифікованих цифр усім своїм покупцям-декларантам у ЄС за один клік, не розсилаючи комерційно чутливі таблиці десяткам посередників.

Напередодні запуску постійного режиму Європейський Союз ухвалив пакет спрощень Omnibus I (Регламент (EU) 2025/2083), який замінив застаріле правило звільнення мізерних посилок вартістю до 150 євро на фізичний масовий поріг de minimis у розмірі 50 тонн на календарний рік.

Як працює правило 50 тонн і чому воно не звільняє більшість промислових експортерів

Згідно з Регламентом (EU) 2025/2083, якщо імпортер у ЄС протягом календарного року ввозить на митну територію Євросоюзу сумарно менше ніж 50 тонн маси нетто товарів із чотирьох матеріальних секторів CBAM (залізо і сталь + алюміній + цемент + мінеральні добрива сукупно), він звільняється від обов'язку отримувати статус Authorised CBAM Declarant, подавати декларацію та купувати сертифікати. Для електроенергії та водню поріг 50 тонн не діє: там обліковується кожна імпортована мегават-година і кожен кілограм.

Проте для українського виробника тут криється важливий інженерно-комерційний нюанс:

• Поріг 50 тонн рахується за сумарним річним імпортом вашого європейського покупця з усього світу, а не за вашим окремим інвойсом чи фурою! Якщо ви відвантажили німецькому дистриб'ютору всього дві машини сталевих кріплень (36 тонн за рік), але цей самий дистриб'ютор купив ще 25 тонн алюмінієвого профілю в Туреччині та 15 тонн труб у Польщі чи Індії, його сукупний річний імпорт CBAM-товарів становить $36 + 25 + 15 = 76\text{ тонн} > 50\text{ тонн}$. Відтак він зобов'язаний задекларувати всі 76 тонн, включно з вашими 36 тоннами, і вимагатиме від вас верифікований показник $SEE_g$.

Фінансова математика сертифікатів CBAM і графік фазилінгу (2026 - 2034)

Вартість одного сертифіката CBAM дорівнює середній ціні закриття аукціонів квот EU ETS ($ ext{євро за } 1\text{ т CO}_2\text{e}$): у 2026 році вона обчислюється як середньоквартальна ціна, а з 2027 року - як середньотижнева. Щоб уникнути подвійного захисту європейських заводів, які все ще отримують частину безкоштовних квот (free allocation) у системі EU ETS, фінансове зобов'язання імпортера нарощується синхронно зі скороченням безкоштовних квот у ЄС за шкалою CBAM Factor:

• 2026 рік: під оплату сертифікатами підпадає $2{,}5%$ еталонних викидів (97,5% покривається поправкою на безкоштовні квоти EU ETS benchmark);
• 2027 рік: $5{,}0%$;
• 2028 рік: $10{,}0%$;
• 2029 рік: $22{,}5%$;
• 2030 рік: $48{,}5%$;
• 2031 - 2033 роки: стрибок від $61%$ до $86%$;
• 2034 рік: $100%$ повне фінансове покриття кожної тонни вбудованих викидів.

Критична пастка цієї формули полягає в тому, що віднімання безкоштовної квоти здійснюється за жорстким європейським галузевим еталоном (EU ETS Benchmark, тобто показником 10% найефективніших заводів Європи). Якщо ваш завод має питомі викиди $SEE_g$, які в 1,5-2 рази перевищують європейський benchmark (або якщо до вас застосували штрафні default values), увесь обсяг перевищення над еталоном оплачується імпортером у повному обсязі вже з 2026 року!

Розрахунок питомих викидів CBAM регулюється Додатком IV до Регламенту (EU) 2023/956 та Імплементаційним Регламентом (EU) 2023/1773. На відміну від корпоративного вуглецевого сліду компанії за стандартом GHG Protocol Corporate Standard або ISO 14064-1 (де рахуються сумарні викиди юридичної особи у Scope 1, Scope 2 та Scope 3), методологія CBAM будується навколо фізичних меж виробничих процесів (Production Processes) всередині промислової установки (Installation).

Крок 1. Декомпозиція установки на виробничі процеси (System Boundaries)

Якщо металургійний або машинобудівний завод одночасно випускає чавун, прокат, труби та супутні товари, які не входять до Додатка I (наприклад, шлакову щебінку або фарбовані корпуси верстатів), загальнозаводські лічильники газу та електроенергії не можна просто поділити на загальний тоннаж відвантаження. Інженери повинні розмежувати технологічний ланцюжок на окремі функціональні виробничі процеси (production routes) відповідно до визначень у розділі 2 Додатка II Регламенту (EU) 2023/1773 (наприклад, окремо маршрут доменно-конвертерної сталі BF-BOF, окремо електродугової сталі EAF, окремо гарячої прокатки, окремо виробництва метизів) і виділити для кожного процесу його атрибутовані (віднесені) викиди ($ ext{AttrEm}$).

Крок 2. Розрахунок атрибутованих прямих викидів ($ ext{AttrEm}_{\text{Dir}}$)

Прямі викиди виробничого процесу ($ ext{AttrEm}_{\text{Dir}}$, у тоннах $\text{CO}_2\text{e}$) визначаються за формулою енергетичного та матеріального балансу вузла:

$$\text{AttrEm}{\text{Dir}} = \text{DirEm}^* + \text{Em}{\text{H,imp}} - \text{Em}{\text{H,exp}} + \text{Em}{\text{WG}}$$

Де:

• $\text{DirEm}^*$ - безпосередньо виміряні або розраховані прямі викиди від паливних і технологічних потоків (source streams) цього виробничого процесу;
• $\text{Em}{\text{H,imp}}$ та $\text{Em}{\text{H,exp}}$ - викиди, пов'язані з імпортованою (отриманою з ТЕЦ чи сусіднього котла) та експортованою (відданою назовні) вимірюваною тепловою енергією (парою чи гарячою водою в Гкал або ТДж);
• $\text{Em}_{\text{WG}}$ - поправка на спалювання або передачу відхідних технологічних газів (доменного, коксового чи конвертерного газу).

Для обчислення базової величини $\text{DirEm}^*$ Регламент дозволяє дві інженерні методології:

1. Розрахункова методологія (Calculation-based methodology: стандартний метод та метод балансу мас):
   • Викиди від спалювання палива (Combustion emissions): обчислюються перемноженням даних активності (витрати палива $AD_k$ у тоннах або тис. $\text{м}^3$) на нижчу теплоту згоряння ($NCV_k$, у $\text{ТДж/т}$), коефіцієнт викидів ($EF_k$, у $\text{т CO}2/\text{ТДж}$) та коефіцієнт окиснення ($OF_k$): $$E{\text{comb}} = \sum_{k} \left( AD_k \cdot NCV_k \cdot EF_k \cdot OF_k \right)$$
   • Технологічні викиди (Process emissions): викиди від хімічного розкладу карбонатів (наприклад, декарбонізація вапняку $\text{CaCO}3 \to \text{CaO} + \text{CO}2$ у цементній печі чи агломераційній машині) або окиснення вуглецю в електродах, коксі, металобрухті та феросплавах за методом балансу мас (Mass-balance): $$E{\text{mb}} = 3{,}664 \cdot \sum{m} \left( AD_m \cdot f_{C,m} \right)$$ де $3{,}664 = 44{,}01 / 12{,}011$ становить стехіометричний коефіцієнт перерахунку маси чистого вуглецю ($C$) у масу молекули $\text{CO}2$, $f{C,m}$ - масова частка вуглецю у вхідному матеріалі (додатний знак) або у вихідному продукті/шлаку (від'ємний знак).
2. Вимірювальна методологія (Measurement-based methodology - CEMS): безперервне інструментальне вимірювання концентрації парникових газів ($\text{CO}_2, \text{N}_2\text{O}$) та об'ємної витрати димових газів безпосередньо в димовій трубі за допомогою автоматизованих систем CEMS (Continuous Emission Monitoring Systems), відкаліброваних згідно зі стандартом EN 14181.

Крок 3. Розрахунок атрибутованих непрямих викидів ($ ext{AttrEm}_{\text{Indir}}$)

Непрямі викиди формуються за рахунок електричної енергії, спожитої технологічним обладнанням процесу (електродуговими печами, прокатними станами, млинами помолу, компресорами):

$$\text{AttrEm}{\text{Indir}} = E{\text{el,cons}} \times EF_{\text{el}}$$

Де $E_{\text{el,cons}}$ - обсяг електроенергії (у $\text{МВт}\cdot\text{год}$), спожитої безпосередньо в межах виробничого процесу за показниками лічильників, а $EF_{\text{el}}$ - коефіцієнт викидів електроенергії ($\text{т CO}_2/\text{МВт}\cdot\text{год}$). Важливе правило Регламенту (EU) 2023/956: за замовчуванням для імпортованої з мережі електроенергії застосовується офіційний середній коефіцієнт енергомережі країни походження, розрахований Єврокомісією на основі даних МЕА (IEA). Використати фактичний (нижчий) коефіцієнт генерації або власної сонячної/біогазової станції дозволяється лише у двох випадках: за наявності прямого фізичного підключення установки до об'єкта генерації (Direct technical link) або за наявності договору купівлі-продажу електроенергії (PPA - Power Purchase Agreement), що відповідає суворим критеріям часової та географічної кореляції Додатка IV.

Крок 4. Інтегральна формула питомих вбудованих викидів ($SEE_g$) з урахуванням прекурсорів

Коли відомі атрибутовані викиди власного процесу ($ ext{AttrEm}_g$) та маса і питомі викиди всіх використаних у цьому процесі прекурсорів ($M_i$ та $SEE_i$), питомі вбудовані викиди готового товару $g$ ($SEE_g$, у $\text{т CO}_2\text{e}$ на $1\text{ тонну}$ товару) обчислюються за головним рівнянням CBAM:

$$SEE_g = \frac{\text{AttrEm}g + \sum{i} \left( M_i \cdot SEE_i \right)}{AL_g}$$

Де:

• $AL_g$ (Activity Level) - загальний обсяг фізичного випуску (маса нетто у тоннах) товару $g$ на установці за звітний період (окремо обчислюються $SEE_{g,\text{Dir}}$ для прямих викидів та $SEE_{g,\text{Indir}}$ для непрямих викидів);
• $M_i$ - маса $i$-го прекурсора (у тоннах), фактично витраченого на виробництво обсягу $AL_g$ протягом звітного періоду (з урахуванням технологічного коефіцієнта розкрою та відходів металобрухту);
• $SEE_i$ - питомі вбудовані викиди (прямі та непрямі) $i$-го прекурсора, підтверджені верифікованим паспортом викидів від заводу-постачальника цього прекурсора.

Практичний інженерний приклад розрахунку $SEE_g$ для українського експортера металоконструкцій (CN 7308)

Розглянемо український завод металоконструкцій, який за звітний рік виготовив $AL_g = 10,000\text{ т}$ зварних сталевих ферм та опор (код CN 7308 90):

1. Вхідний прекурсор ($i = 1$): для виробництва $10,000\text{ т}$ готових конструкцій цех витратив $M_1 = 10,550\text{ т}$ гарячекатаного сталевого прокату (CN 7208), закупленого в українського металургійного комбінату (550 т пішло у зворотний обріз). Постачальник прокату надав верифікований CBAM Communication Template: питомі прямі викиди прокату становлять $SEE_{1,\text{Dir}} = 1{,}82\text{ т CO}2\text{e/т}$, непрямі - $SEE{1,\text{Indir}} = 0{,}28\text{ т CO}_2\text{e/т}$ (сумарно $SEE_1 = 2{,}10\text{ т CO}2\text{e/т}$). Отже, вбудовані викиди прекурсора дорівнюють: $$\text{Em}{\text{prec,Dir}} = 10,550 \times 1{,}82 = 19,201\text{ т CO}2\text{e}, \quad \text{Em}{\text{prec,Indir}} = 10,550 \times 0{,}28 = 2,954\text{ т CO}_2\text{e}$$
2. Власні прямі викиди установки ($ ext{AttrEm}_{g,\text{Dir}}$): печі підігріву, сушіння фарбувальної лінії та газове різання металу спалили $180\text{ тис. м}^3$ природного газу ($NCV = 0{,}0342\text{ ТДж/тис. м}^3$, $EF = 56{,}1\text{ т CO}_2/\text{ТДж}$, $OF = 1{,}0$), плюс у захисному зварювальному газі та згорянні електродного дроту виділилося $35\text{ т CO}2$. Разом прямі викиди заводу: $\text{AttrEm}{g,\text{Dir}} = 345 + 35 = 380\text{ т CO}_2\text{e}$.
3. Власні непрямі викиди установки ($ ext{AttrEm}_{g,\text{Indir}}$): верстати плазмового різання, зварювальні напівавтомати й кран-балки спожили $E_{\text{el,cons}} = 1,900\text{ МВт}\cdot\text{год}$ електроенергії (при застосуванні середнього коефіцієнта мережі $EF_{\text{el}} = 0{,}43\text{ т CO}2/\text{МВт}\cdot\text{год}$): $\text{AttrEm}{g,\text{Indir}} = 1,900 \times 0{,}43 = 817\text{ т CO}_2\text{e}$.
4. Підсумковий розрахунок питомих викидів продукту ($SEE_g$): $$SEE_{g,\text{Dir}} = \frac{380 + 19,201}{10,000} = 1{,}9581\text{ т CO}2\text{e/т}, \quad SEE{g,\text{Indir}} = \frac{817 + 2,954}{10,000} = 0{,}3771\text{ т CO}2\text{e/т}$$ $$SEE{g,\text{Total}} = 1{,}9581 + 0{,}3771 = 2{,}3352\text{ т CO}_2\text{e на 1 тонну металоконструкцій}$$

Як бачимо з цього інженерного розрахунку, 94,9% прямих викидів готової металоконструкції припадає на куплений сталевий прокат-прекурсор! Саме тому аудит ланцюжка постачальників сировини є вирішальним етапом підготовки до CBAM.

Щоб ваші фактичні цифри $SEE_g$ пройшли обов'язкову верифікацію в постійному режимі 2026 року та були прийняті митними й екологічними органами ЄС, український виробник має сформувати два базові інженерні артефакти: внутрішню Документацію методики моніторингу (Monitoring Methodology Documentation - MMD) та зовнішній стандартизований обмінний файл CBAM Communication Template for Installations.

1. Що входить до Документації методики моніторингу (MMD)

Документ MMD є технічним паспортом вуглецевого обліку вашого заводу, який верифікатор запитує першим під час аудиту за стандартом EN ISO 14064-3. Відповідно до вимог Регламенту (EU) 2023/1773, якісна MMD містить:

• Повну ідентифікацію установки: офіційна назва англійською мовою, код UN/LOCODE населеного пункту в Україні, точні географічні координати (широта і довгота з точністю до 5-6 знаків після коми), схема генерального плану з чітко окресленим фізичним периметром установки;
• Блок-схему виробничих процесів (Process Flow Diagram - PFD): візуальна карта всіх технологічних переділів із нанесенням точок входу сировини, палива, прекурсорів, теплових потоків, лічильників електроенергії та точок виходу готової продукції ($AL_g$), побічних продуктів і відхідних газів;
• Реєстр засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) та оцінку невизначеності: перелік комерційних і технічних вузлів обліку газу, ваг сировини, конвеєрних ваг, електролічильників із зазначенням класів точності, інтервалів міжповірочного калібрування та процедури заміщення даних у разі тимчасового виходу приладу з ладу (Data gap procedures);
• Джерела лабораторних коефіцієнтів ($NCV, EF, f_C$): протоколи фізико-хімічного аналізу партій вугілля, коксу, вапняку, феросплавів, брухту та природного газу.

2. Як акредитований верифікатор перевіряє звітність українського експортера

Незалежний верифікатор, акредитований членом EA MLA або НААУ за стандартом ISO 14065, під час перевірки звіту про викиди за 2026 рік проводить перехресну звірку (cross-check) з рівнем розумної впевненості (reasonable assurance) та порогом суттєвості помилки (materiality threshold, як правило 5% від питомих викидів):

• звіряє дані про закупівлю та списання палива й електроенергії у таблиці CBAM з первинними актами приймання-передачі облгазу/обленерго, даними комерційного обліку АСКОЕ та бухгалтерськими оборотно-сальдовими відомостями за рахунками 201, 203, 26;
• перевіряє матеріальний баланс виробництва ($AL_g$): чи сходиться маса вхідної заготовки/прекурсорів ($M_i$) з масою випущеної готової продукції та масою оприбуткованого зворотного чи товарного брухту;
• інспектує фізичний стан пломб та свідоцтв про повірку/калібрування ваг і витратомірів безпосередньо в цеху.

Жоден верифікатор не підпише позитивний верифікаційний звіт (Verification Report), якщо розрахунок $SEE_g$ тримається на усних поясненнях технолога та неконтрольованих файлах на особистому ноутбуці. Саме тому провідні українські експортери інтегрують процеси моніторингу CBAM у сертифіковані міжнародні системи менеджменту та лабораторної компетентності.

Чотири міжнародні стандарти, на яких тримається бездоганна звітність CBAM

1. Система екологічного менеджменту ISO 14001 (ДСТУ ISO 14001:2015): створює організаційний скелет для Документації методики моніторингу (MMD). У межах пункту 6.1.2 (Екологічні аспекти) завод інвентаризує всі стаціонарні джерела викидів парникових газів; пункт 6.1.3 (Законодавчі та інші вимоги) фіксує зобов'язання за Регламентом (EU) 2023/956; пункт 7.5 забезпечує захищене зберігання первинних записів протягом щонайменше 4 років, а пункт 9.2 (Внутрішній аудит) дозволяє виявити та виправити арифметичні й методологічні помилки до приїзду європейського верифікатора.
2. Система енергетичного менеджменту ISO 50001 (ДСТУ ISO 50001:2020): розв'язує найскладнішу інженерну задачу CBAM, а саме розподіл (атрибуцію) природного газу, пари та електроенергії між різними виробничими процесами ($\text{AttrEm}{\text{Dir}}$ та $\text{AttrEm}{\text{Indir}}$). Коли на заводі впроваджено повузловий облік суттєвих сфер енергоспоживання (SEU), розраховано енергетичну базову лінію (EnB) та питомі індикатори енергоефективності (EnPI) на тонну прокату чи клінкеру (детально про це у нашому посібнику з сертифікації ISO 50001), витягнути точні цифри для CBAM займає лічені години. Ба більше, кожен захід з енергозбереження за ISO 50001 (рекуперація тепла печей, частотні перетворювачі, модернізація пальників) напряму знижує ваш показник $SEE_g$ і зменшує кількість сертифікатів CBAM, які купує ваш клієнт!
3. Акредитація випробувальних лабораторій за стандартом ISO/IEC 17025 (ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019): під час розрахунку викидів за методом балансу мас або стехіометрії Регламент (EU) 2023/1773 та правила МЗВ ЄС вимагають визначати фактичний вміст вуглецю ($f_C$) у коксі, вугіллі, антрациті, феросплавах, електродах і металобрухті, масову частку карбонатів ($\text{CaCO}_3, \text{MgCO}_3$) у вапняку та глині, а також нижчу теплоту згоряння ($NCV$) палива в лабораторії, акредитованій за стандартом EN ISO/IEC 17025! Якщо заводська лабораторія не акредитована і не має задокументованої оцінки невизначеності вимірювань (про яку ми писали в огляді невизначеності вимірювань та калібрування за ISO/IEC 17025), верифікатор може відхилити лабораторні коефіцієнти та змусити застосувати консервативні табличні значення. Команда Еконтроль надає повний комплекс послуг із підготовки та акредитації лабораторій за ISO/IEC 17025.
4. Сертифікація сталості біомаси за системою ISCC (ISCC EU / ISCC PLUS) та управління якістю за ISO 9001: чимало українських цементних, металургійних та агропереробних підприємств заміщують викопне вугілля та природний газ твердим біопаливом (пелетами з лушпиння соняшнику, деревною тріскою, біогазом або альтернативним паливом RDF із біогенною фракцією). Згідно з правилами CBAM та Директивою RED II / RED III, застосувати нульовий коефіцієнт викидів ($EF_{\text{biogenic}} = 0$) для спаленої біомаси дозволяється лише тоді, коли біопаливо відповідає критеріям сталості та скорочення викидів ПГ, що на практиці підтверджується сертифікатом ISCC. У свою чергу, система простежуваності партій за ISO 9001 забезпечує безпомилкове відстеження того, яка саме партія прекурсора ($M_i$) пішла на конкретне експортне замовлення.

Українські промислові підприємства мають суттєву методологічну перевагу: з 2021 року в Україні діє Закон України № 377-IX «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів», гармонізований з Директивою ЄС 2003/87/ЄС та Імплементаційним Регламентом Комісії (EU) 2018/2066 (MRR). Постанови КМУ № 960 (Порядок здійснення моніторингу та звітності) та № 959 (Порядок верифікації звіту оператора) вже привчили операторів українських доменних, мартенівських, електросталеплавильних, цементних, скляних, коксохімічних та аміачних установок розробляти План моніторингу (ПМ) і захищати Звіт оператора перед акредитованими в НААУ верифікаторами.

Чотири технічні відмінності між українською системою МЗВ (Закон № 377-IX) та звітністю CBAM

Навіть якщо ваша установка вже має зареєстрований План моніторингу в українській системі МЗВ, перенести цифри зі Звіту оператора в шаблон CBAM один до одного не вийде. Під час адаптації даних інженери Еконтроль доопрацьовують чотири ключові вузли:

1. Перехід від рівня установки (Installation level) до рівня товару ($SEE_g$ за кодами CN): українська система МЗВ фіксує одну загальну цифру прямих викидів усієї установки за рік (наприклад, $420,000\text{ т CO}_2$ по заводу). CBAM вимагає розщепити цю цифру за окремими виробничими маршрутами і вивести питомі викиди на 1 тонну кожного конкретного коду CN (окремо для чавуну, окремо для нелегованої заготовки, окремо для гарячекатаного листа, окремо для труб).
2. Додавання непрямих викидів від спожитої електроенергії ($\text{AttrEm}_{\text{Indir}}$): національна система МЗВ (як і EU ETS) враховує виключно прямі викиди спалювання та технологічних процесів. У CBAM облік спожитої електроенергії на тонну продукції за кожним процесом є обов'язковим.
3. Включення каскаду прекурсорів ($\sum M_i \cdot SEE_i$): в українському звіті МЗВ покупний метал, феросплави, вапно чи аміак зі сторони не додають своїх викидів до балансу вашої установки. У формулі CBAM викиди всіх вхідних прекурсорів сумуються з вашими власними викидами у чисельнику формули $SEE_g$.
4. Охоплення переробних машинобудівних і метизних підприємств поза периметром МЗВ: якщо завод виготовляє металоконструкції (CN 7308), кріплення (CN 7318) або алюмінієві профілі (CN 7604) і має теплову потужність газових котлів менше ніж $20\text{ МВт}$, він взагалі не підпадає під дію Закону України № 377-IX. Проте під дію CBAM його експорт підпадає на 100%, тому такій компанії доводиться вибудовувати Документацію методики моніторингу (MMD) з нуля.

Оскільки дані про споживання палива, електроенергії, сировини та прекурсорів за 2026 рік накопичуються щодня і їх неможливо коректно відновити заднім числом перед дедлайном річної декларації у 2027 році, інженери Еконтроль розробили покроковий алгоритм дій для українських виробників:

1. Крок 1. Митний та рецептурний скринінг CN-кодів і прекурсорів: вивантажте всі коди УКТЗЕД / CN своєї експортної продукції з митних декларацій та звірте їх із Додатком I до Регламенту (EU) 2023/956. Для кожного охопленого коду складіть технологічну специфікацію вхідних матеріалів і виділіть ті позиції сировини, які самі є прекурсорами CBAM.
2. Крок 2. Попередній діагностичний аудит (Gap Analysis) обліку викидів та енергоносіїв: експерти Еконтроль обстежують ваш майданчик, перевіряють розташування й калібрування лічильників газу, пари, електроенергії та ваг, оцінюють можливість роздільного попроцесного обліку та визначають розриви між поточним станом і вимогами Регламенту (EU) 2023/1773.
3. Крок 3. Розробка Документації методики моніторингу (MMD) та впровадження ISO 14001 і ISO 50001: ми креслимо межі виробничих процесів установки, прописуємо формули розрахунку $\text{AttrEm}{\text{Dir}}$, $\text{AttrEm}{\text{Indir}}$ та $SEE_g$, налаштовуємо збір верифікованих паспортів викидів від ваших постачальників прекурсорів, підключаємо випробування палива та сировини в акредитованих за ISO/IEC 17025 лабораторіях і за потреби інтегруємо процедури в єдине впровадження систем менеджменту (ISO 14001 + ISO 50001 + ISO 9001 + ISCC).
4. Крок 4. Поквартальний та річний розрахунок у CBAM Communication Template і реєстрація в Operators Portal: наші спеціалісти розраховують фактичні питомі вбудовані викиди без арифметичних і методологічних помилок, формують англомовні звіти для ваших європейських покупців (Authorised CBAM Declarants) та допомагають зареєструвати установку в порталі операторів ЄС за статтею 10.
5. Крок 5. Професійний супровід верифікації та сертифікаційного аудиту: ми готуємо пакет первинних доказів (енергобаланси, матеріальний баланс виробництва, свідоцтва про повірку ЗВТ, лабораторні протоколи) та супроводжуємо вашу команду під час перевірки акредитованим верифікатором за EN ISO 14064-3 та сертифікаційним органом за ISO 14001 / ISO 50001.

Ваш європейський замовник уже надіслав опитувальник CBAM Communication Template або вимагає підтвердити графік верифікації викидів за 2026 рік? Зверніться до нашої інженерної команди через сторінку контактів Еконтроль, і ми проведемо безкоштовну первинну консультацію та розрахуємо оптимальний план робіт для вашого підприємства.