Нові правила ЄС для фермерів 2026 та Директива (ЄС) 2019/633: архітектура нагляду
Нові правила ЄС для фермерів 2026 кардинально змінюють баланс сил у транскордонній торгівлі продовольством. Європейський ринок працює в умовах високої концентрації роздрібної торгівлі: мільйони господарств сектору сільського господарства та тисячі харчових підприємств ведуть переговори з вузьким колом транснаціональних мереж і закупівельних альянсів (retail buying alliances). Така асиметрія роками дозволяла великим покупцям затримувати оплату та перекладати ризики збуту на виробників.
Першим етапом протидії цим зловживанням стала Директива (ЄС) 2019/633 Європейського Парламенту і Ради від 17 квітня 2019 року про недобросовісні торговельні практики (Unfair Trading Practices, UTP) у відносинах між підприємствами в агропродовольчому ланцюгу постачання. Вона встановила єдиний мінімальний стандарт захисту постачальників від затримок платежів, короткострокових скасувань замовлень і примусових маркетингових зборів. Проте практика застосування виявила серйозну юрисдикційну вразливість. Близько 20% сільськогосподарських і харчових продуктів, що споживаються в державах-членах ЄС, перетинають щонайменше один державний кордон перед потраплянням у роздрібну мережу, а національні органи примусового виконання (Enforcement Authorities, EAs) мали повноваження діяти переважно всередині власної країни.
Саме тому 12 лютого 2026 року Європейський Парламент ухвалив Регламент про транскордонну співпрацю у сфері примусового виконання правил проти недобросовісних торговельних практик. Результат голосування показав рідкісну одностайність європейських законодавців:
- 555 депутатів проголосували «за»;
- 0 голосів було подано «проти»;
- 26 депутатів утрималися.
Цей нормативний акт переводить захист виробників продовольства у площину швидкого міждержавного адміністрування, на чому також акцентує увагу у своїх оглядах продовольчих ланцюгів Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO). Уточнимо технічну деталь офіційних реєстрів: хоча ідентифікатор URL пресрелізу Європарламенту містить індекс 20260205, офіційною датою пленарного ухвалення документа є 12 лютого 2026 року.
Для українських агрохолдингів, ягідних і плодоовочевих кооперативів, експортерів меду, молочних продуктів, м'яса птиці, олії та зерна цей регуляторний контур має пряму дію. Законодавство ЄС про UTP містить екстериторіальну норму, яка захищає постачальників із третіх країн при продажах покупцям, зареєстрованим у Євросоюзі. Реалізувати це право на практиці допомагає поєднання грамотної договірної роботи та підтвердженої відповідності міжнародним стандартам безпечності продукції.
П'ятирівнева шкала річного обороту та розрахунок переговорної сили
Класичне антимонопольне законодавство вимагає складного доведення монопольного або домінуючого становища компанії на певному товарному ринку. Директива (ЄС) 2019/633 замінила цей повільний механізм прозорою математичною моделлю відносної економічної сили сторін (relative bargaining power), що спирається на співвідношення річного обороту постачальника та покупця.
Згідно зі статтею 1(2) Директиви (ЄС) 2019/633, захист від недобросовісних торговельних практик активується автоматично за п'ятирівневою ступінчастою шкалою річного обороту:
- Рівень 1: Постачальники з річним оборотом до $\le 2\ \text{млн євро}$ захищені у контрактах із покупцями, чий річний оборот перевищує $> 2\ \text{млн євро}$.
- Рівень 2: Постачальники з річним оборотом понад $2\ \text{млн євро}$ і до $\le 10\ \text{млн євро}$ захищені у відносинах із покупцями з оборотом понад $> 10\ \text{млн євро}$.
- Рівень 3: Постачальники з річним оборотом понад $10\ \text{млн євро}$ і до $\le 50\ \text{млн євро}$ захищені при роботі з покупцями з оборотом понад $> 50\ \text{млн євро}$.
- Рівень 4: Постачальники з річним оборотом понад $50\ \text{млн євро}$ і до $\le 150\ \text{млн євро}$ захищені у контрактах із покупцями з оборотом понад $> 150\ \text{млн євро}$.
- Рівень 5: Постачальники з річним оборотом понад $150\ \text{млн євро}$ і до $\le 350\ \text{млн євро}$ захищені у відносинах із покупцями з оборотом понад $> 350\ \text{млн євро}$.
Окреме правило стосується державних закупівель: будь-який постачальник із річним оборотом до $350\ \text{млн євро}$ користується повним захистом при постачанні продукції державним або муніципальним органам влади (public authorities) у країнах ЄС.
Як правильно порахувати річний оборот перед підписанням експортного договору? Правила статті 1(2) відсилають до критеріїв Рекомендації Єврокомісії 2003/361/ЄС. Оборот обчислюється до сплати ПДВ та інших непрямих податків і охоплює три категорії зв'язків: незалежне підприємство (autonomous enterprise), партнерські підприємства (частка володіння від 25% до 50%, де оборот додається пропорційно частці участі) та пов'язані підприємства (linked enterprises, де материнська компанія контролює понад 50% голосів, зі 100% консолідацією обороту всієї групи).
Варто врахувати важливий нюанс національного законодавства держав-членів ЄС. Стаття 9 Директиви дозволяє країнам Союзу запроваджувати жорсткіші національні норми. У Польщі (наглядовий орган UOKiK), Франції (законодавство EGalim), Німеччині (закон AgrarOLkG під наглядом федерального відомства BLE) та Іспанії (агентство AICA) національні правила розширюють перелік захищених суб'єктів або знімають верхній поріг у $350\ \text{млн євро}$ для ключових сегментів продовольчого ринку. Під час проведення діагностичного аудиту фахівці компанії Еконтроль завжди звіряють контрактну модель експортера як із базовою шкалою ЄС, так і з національним законом країни реєстрації покупця.
| Категорія постачальника | Річний консолідований оборот постачальника (EUR) | Мінімальний річний оборот покупця для захисту (EUR) | Типовий профіль українського експортера та європейського покупця |
|---|---|---|---|
| Рівень 1 (Мікро та малі виробники) | До 2 000 000 EUR включно | Понад 2 000 000 EUR | Фермерські господарства, ягідні та горіхові кооперативи, пасіки, що продають продукцію європейським фасувальникам |
| Рівень 2 (Малі аграрні та переробні заводи) | Від 2 000 001 до 10 000 000 EUR | Понад 10 000 000 EUR | Регіональні лінії шокової заморозки (IQF), виробники органічних круп, нішевих олій та плодоовочевих консервів |
| Рівень 3 (Середні харчові підприємства) | Від 10 000 001 до 50 000 000 EUR | Понад 50 000 000 EUR | Експортери молочних інгредієнтів, кондитерських виробів, сокових концентратів та борошна у дистриб'юторські мережі ЄС |
| Рівень 4 (Великі переробні комплекси) | Від 50 000 001 до 150 000 000 EUR | Понад 150 000 000 EUR | Олійноекстракційні заводи, м'ясокомбінати, виробники продукції Private Label для європейських супермаркетів |
| Рівень 5 (Інтегровані агропромислові групи) | Від 150 000 001 до 350 000 000 EUR | Понад 350 000 000 EUR | Великі агропродовольчі компанії, що працюють напряму з транснаціональним ритейлом і глобальними трейдерами |
| Публічні закупівлі ЄС | До 350 000 000 EUR включно | Будь-який державний замовник у ЄС | Постачання продовольства для державних резервів, муніципальних, освітніх та медичних установ держав-членів ЄС |
Чорний список у нових правилах ЄС для фермерів 2026: 10 імперативних заборон
Стаття 3(1) Директиви (ЄС) 2019/633 містить «Чорний список» (Black List) із 10 недобросовісних практик, які заборонені за будь-яких обставин. Це імперативні норми публічного права. Якщо покупець включив таку умову до зовнішньоекономічного контракту і постачальник її підписав, відповідне положення договору є юридично нікчемним (null and void), а сам покупець несе адміністративну відповідальність.
Наведемо повний перелік 10 заборон Чорного списку з розбором їхньої операційної механіки:
- Оплата за швидкопсувні агропродовольчі товари пізніше ніж через 30 календарних днів. До швидкопсувних продуктів (perishable agricultural and food products) належать товари, які за своєю природою або на етапі переробки можуть стати непридатними для продажу протягом 30 днів після збору врожаю, виробництва або переробки. Сюди входять свіжі ягоди, охолоджене м'ясо, свіжа молочна продукція, свіжі овочі та зелень. При регулярних поставках 30-денний термін рахується від кінця узгодженого періоду поставки (який не перевищує один місяць) або від дати встановлення суми до сплати за цей період, залежно від того, яка подія настає пізніше. При разових поставках відлік іде від дати фізичної доставки або дати встановлення суми платежу.
- Оплата за нешвидкопсувні агропродовольчі товари пізніше ніж через 60 календарних днів. Ця норма поширюється на зернові та олійні культури, мед, рослинні олії, глибокозаморожені ягоди та овочі (IQF), сухе молоко, консерви та бакалійну групу. Вимога відстрочки платежу на 90 чи 120 днів у контрактах, що підпадають під пороги обороту, прямо заборонена.
- Скасування замовлення на швидкопсувні продукти менше ніж за 30 днів. Відмова покупця від замовленої партії швидкопсувного товару за 24 або 48 годин до відвантаження позбавляє виробника можливості знайти іншого покупця без втрати товару, тому закон кваліфікує дії замовника як порушення.
- Одностороння зміна покупцем умов договору постачання щодо частоти, методу, місця, часу або обсягу поставок, стандартів якості, умов оплати чи узгоджених цін.
- Вимагання від постачальника платежів, не пов'язаних із продажем його продукції (адміністративні збори за аудит ІТ-систем покупця, безвідплатні бонуси на відкриття нових магазинів мережі або нецільові фінансові внески).
- Вимога оплатити погіршення якості (псування) або втрату продукції, що сталися на території покупця або після переходу права власності чи фізичного володіння до покупця, коли таке псування не викликане недбалістю або виною постачальника.
- Відмова покупця письмово підтвердити умови договору постачання, якщо постачальник звернувся із запитом про таке письмове підтвердження.
- Незаконне отримання, використання або розголошення комерційної таємниці постачальника згідно з Директивою (ЄС) 2016/943 (зокрема передача технологічних карт, рецептур або реєстрів первинних господарств конкурентам для виробництва товарів Private Label).
- Погроза застосування або вчинення актів комерційної помсти (commercial retaliation) проти постачальника за реалізацію ним своїх договірних чи законних прав, включаючи подання скарги до наглядового органу або співпрацю під час розслідування (примусовий delisting товару, блокування замовлень, каральні штрафи).
- Вимагання компенсації витрат на розгляд скарг споживачів щодо продукції постачальника за відсутності недбалості або вини з боку виробника.
Сірий список UTP: 6 умовно допустимих практик та вимоги до контрактів
Стаття 3(2) Директиви (ЄС) 2019/633 формує «Сірий список» (Grey List) із 6 практик. Закон дозволяє їх використання виключно тоді, коли сторони заздалегідь узгодили їх чіткими та однозначними формулюваннями (in clear and unambiguous terms) у основному договорі постачання або в наступній письмовій угоді до початку фактичного відвантаження.
Перелік практик Сірого списку включає:
- Повернення непроданої агропродовольчої продукції постачальнику без оплати за сам товар або без компенсації витрат на його утилізацію.
- Плата за лістинг, розміщення або викладку продукції на полиці (listing / slotting fees) як умова допуску товару на ринок.
- Покладення на постачальника повної або часткової вартості акційних знижок (promotional discounts) під час розпродажів, організованих покупцем. Тут діє жорсткий запобіжник: практика є законною лише тоді, коли покупець до старту акції письмово повідомив постачальника про точний період промоакції та очікуваний обсяг продукції, який буде замовлено за зниженою ціною.
- Оплата постачальником витрат на рекламу продукції, яку проводить покупець.
- Оплата постачальником маркетингових послуг покупця щодо просування товарів.
- Стягнення з постачальника плати за персонал покупця, задіяний в облаштуванні приміщень, де продається продукція постачальника.
Стаття 3(3) додає обов'язкову фінансову вимогу: якщо покупець вимагає оплату за лістинг, промоакції, рекламу, маркетинг або персонал у торговому залі, на запит постачальника він зобов'язаний надати письмовий кошторис платежів (estimate in writing) на одиницю товару або загальної суми, а для лістингу, реклами, маркетингу та персоналу також письмове обґрунтування реальних витрат, покладених в основу калькуляції.
Ризик паралельних маркетингових договорів. Закупівельні мережі часто виносять плату за маркетинг, лістинг та ретро-бонуси в окремі сервісні угоди зі своїми дочірніми агентствами. За новими правилами ЄС для фермерів 2026 наглядові органи перевіряють усю групу пов'язаних договорів. Відсутність письмового кошторису реальних витрат за ст. 3(3) перетворює таку сервісну угоду на пряме порушення закону.
Транскордонний контроль за новими правилами ЄС для фермерів 2026: IMI та ex officio
Ухвалений Європарламентом 12 лютого 2026 року Регламент створює інтегровану систему примусового виконання між усіма 27 державами-членами ЄС. Розберемо три головні процесуальні інструменти, які перетворюють формальні норми на робочий механізм захисту.
1. Автоматичне втручання з власної ініціативи (Ex Officio) без скарги фермера
На практиці малий чи середній виробник рідко подає відкриту скаргу проти ключового покупця через побоювання втратити контракт у наступному сезоні. Нові правила ЄС для фермерів 2026 надають національним органам право втручатися та припиняти транскордонні недобросовісні практики з власної ініціативи (ex officio), без формальної скарги від виробника. Цей підхід відтворює перевірену модель захисту географічних зазначень (Geographical Indications) на єдиному ринку ЄС. Підставою для перевірки стають дані ринкового моніторингу, аналітика аграрних асоціацій або інформація від колег з іншої країни Союзу.
2. Обмін інформацією та координація через систему IMI
Взаємодія між національними адміністраціями переводиться у захищену цифрову мережу Internal Market Information System (IMI). Використання IMI у справах щодо UTP забезпечує:
- раннє виявлення системних порушень у ланцюгах постачання;
- швидкий обмін контрактами, інвойсами та банківськими виписками між органами різних держав;
- обов'язкове виконання запитів про взаємну допомогу та проведення виїзних інспекцій;
- координовані розслідування у випадках, коли недобросовісна практика великого покупця чи закупівельного альянсу зачіпає постачальників у кількох країнах-членах.
3. Контроль покупців поза межами ЄС через обов'язкову контактну особу
Окремий блок Регламенту 2026 року закриває класичну схему обходу закону через реєстрацію закупівельної компанії в юрисдикції поза ЄС (наприклад, у Швейцарії або Великій Британії). Відтепер покупці, які базуються за межами Євросоюзу, зобов'язані призначити контактну особу, відповідальну за ЄС (contact person responsible for the EU), якщо проти них відкривається розслідування. Така особа стає офіційною точкою комунікації для наглядових органів і зобов'язана сприяти проведенню перевірки та наданню документів.
| Критерій нагляду | Базовий режим Директиви (ЄС) 2019/633 | Режим за новими правилами ЄС для фермерів 2026 | Практичний ефект для українського експортера |
|---|---|---|---|
| Підстава для початку розслідування | Переважно за скаргою постачальника або асоціації в одній країні | Автоматичне втручання ex officio у транскордонних справах без скарги виробника | Зниження ризику комерційної помсти та негласного бойкоту з боку закупівельника |
| Покупці та закупівельні альянси поза ЄС | Юрисдикційні складнощі при врученні запитів та стягненні штрафів | Обов'язкове призначення контактної особи, відповідальної за ЄС, при відкритті розслідування | Унеможливлення ухилення від контролю через швейцарські чи британські трейдингові структури |
| Комунікація між органами країн ЄС | Повільні двосторонні запити, відсутність єдиного цифрового протоколу | Оперативний обмін даними та доказами через платформу IMI | Швидка перевірка банківських транзакцій та EDI-замовлень покупця в іншій країні ЄС |
| Масштабні порушення (Widespread UTPs) | Кожна держава-член розглядала епізоди відокремлено | Координовані спільні дії наглядових органів кількох держав-членів | Ефективний захист у переговорах із великими транснаціональними роздрібними мережами |
Як нові правила ЄС для фермерів 2026 діють для українських агроекспортерів
Чи поширюються європейські норми на українські підприємства, які не мають дочірньої юридичної особи в ЄС і продають продукцію за прямими зовнішньоекономічними контрактами? Стаття 1(2) Директиви (ЄС) 2019/633 дає пряму відповідь: правила застосовуються до продажів, де або постачальник, або покупець, або обидві сторони засновані в Європейському Союзі.
На практиці це формує два робочі вектори для українського бізнесу:
- Захист українського експортера у контрактах із покупцем із ЄС. Коли український виробник ягід, меду, соняшникової олії, шроту, курятини, молочних продуктів або кондитерських виробів (з консолідованим оборотом у межах до $350\ \text{млн євро}$) відвантажує товар покупцеві в Польщі, Німеччині, Румунії, Нідерландах чи Італії (чий оборот перевищує відповідну сходинку шкали ст. 1(2)), європейський імпортер або супермаркет зобов'язаний дотримуватися граничних строків оплати 30/60 днів та всіх заборон Чорного і Сірого списків. Подати скаргу можна безпосередньо до наглядового органу держави ЄС, де зареєстрований покупець, або через профільну асоціацію зі збереженням конфіденційності за статтею 5(3) Директиви.
- Зобов'язання для українських компаній, які купують сировину або інгредієнти у постачальників із ЄС. Якщо велика українська трейдингова чи переробна структура виступає покупцем агропродовольчої продукції у фермерів або кооперативів з ЄС і проти неї відкривається розслідування щодо UTP, за правилами 2026 року вона мусить визначити контактну особу, відповідальну за взаємодію з регуляторами ЄС.
Підготовка до сертифікації GLOBALG.A.P., BRCGS, IFS та FSSC 22000 проти претензій
У реальній експортній торгівлі затримка оплати або примусове зниження ціни рідко оформлюються як відкрите порушення договору. Значно частіше недобросовісний покупець використовує штучну претензію щодо якості (unfounded quality claim) під час приймання партії на розподільчому центрі (Distribution Center, DC) у ЄС.
Сценарій знайомий кожному експортеру свіжої та переробленої агропродукції: коли ринкова ціна в Європі падає або склад покупця переповнений, інспектор на рампі заявляє про «невідповідність калібру», «механічні пошкодження», «порушення температурного режиму» або «відхилення вологості». Експортеру, чий вантаж уже перетнув кордон, пропонують або забрати товар назад із колосальними логістичними збитками, або підписати додаткову угоду про зниження ціни.
З точки зору права ЄС такі дії порушують підпункти (c) та (f) статті 3(1) Директиви (ЄС) 2019/633: заборону на односторонню зміну ціни та заборону перекладати на постачальника збитки від псування товару після доставки за відсутності вини виробника. Проте, щоб наглядовий орган ЄС захистив українського експортера, підприємство повинне надати задокументовані технічні докази того, що продукція була відвантажена і доставлена у повній відповідності до специфікації.
Саме тому професійна підготовка до сертифікації та впровадження міжнародних стандартів створюють для експортера залізну доказову базу:
- Сертифікація GLOBALG.A.P. (версія IFA v6, модулі GRASP та PHA): для виробників свіжих ягід, фруктів, овочів і рослинницької продукції сертифікат, зареєстрований в офіційній системі GLOBALG.A.P., підтверджує повну простежуваність партії до ділянки поля, дотримання періодів очікування після застосування засобів захисту рослин (Pre-Harvest Interval, PHI), контроль максимально допустимих рівнів залишків пестицидів (MRL) та санітарні протоколи пакування.
- Стандарти GFSI для харчової переробки (BRCGS Food Safety Issue 9, IFS Food v8, FSSC 22000 v6): ці схеми зобов'язують завод вести документовану процедуру позитивного випуску партії (positive release), валідувати критичні контрольні точки (ККТ / CCP), перевіряти роботу металодетекторів і рентген-апаратів (X-ray) перед завантаженням, а також фіксувати санітарний стан і пломбування кожного контейнера чи рефрижератора.
- Сертифікація сталого розвитку ISCC (ISCC EU): для експортерів ріпаку, сої, кукурудзи та рослинних олій коректно оформлена Декларація сталого розвитку (Sustainability Declaration) із верифікованим балансом мас унеможливлює одностороннє скасування покупцем цінової премії за сталість.
Лабораторна база ISO/IEC 17025 та моніторинг холодового ланцюга при поставках у ЄС
Коли спір із європейським контрагентом стосується лабораторних показників (рівня пестицидів, мікотоксинів, важких металів, мікробіологічних критеріїв чи фізико-хімічних параметрів), вирішальну роль відіграє статус лабораторії, яка видала передвідвантажувальний сертифікат аналізу (Certificate of Analysis, CoA).
Протокол внутрішньої виробничої лабораторії без міжнародної акредитації не сприймається європейськими інспекторами як остаточний доказ. Натомість протокол випробувань лабораторії, акредитованої за стандартом ISO/IEC 17025 через Національне агентство з акредитації України (НААУ), користується прямим визнанням у всіх державах-членах ЄС завдяки угодам про взаємне визнання з Європейською кооперацією з акредитації (EA MLA) та Міжнародною кооперацією з акредитації лабораторій (ILAC MRA). У поєднанні з дотриманням норм Закону України № 2042-VIII «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» такий сертифікат блокує спроби безпідставного бракування товару.
Експерти Еконтроль рекомендують експортерам закріпити у внутрішніх процедурах якості чотири обов'язкові інженерні елементи:
- Бібліотека арбітражних проб (Retention Samples): від кожної експортної партії за стандартизованою методикою відбираються репрезентативні зразки. Один досліджується в акредитованій лабораторії
ISO/IEC 17025, а дублікат (арбітражний зразок) пломбується номерною пломбою і зберігається на складі виробника при контрольованій температурі та вологості протягом усього терміну придатності партії. - Двоканальна телеметрія холодового ланцюга (Cold Chain Data Loggers): у кожен рефрижератор встановлюється незалежний калібрований дата-логер із записами температури, відносної вологості та датчиком відкриття дверей. Якщо логер фіксує стабільну температуру до моменту розпломбування на рампі покупця, відповідальність за подальше псування товару на паркінгу чи складі супермаркету повністю лежить на покупцеві згідно зі ст. 3(1)(f) Директиви.
- Чітке розмежування переходу ризиків за Incoterms 2020: при поставках на умовах
FCAабоCPT/CIPризик випадкового пошкодження переходить у момент передачі товару перевізнику; при умовахDAP/DDPу контракті необхідно фіксувати точний час подачі машини під вивантаження та штрафні санкції за понаднормовий простій рефрижератора з вини складу покупця. - Застереження про незалежну сюрвеєрську інспекцію: у контракті прописується правило, за яким будь-яка претензія щодо якості на суму понад узгоджений ліміт приймається лише за умови залучення міжнародного сюрвеєра (SGS, Bureau Veritas, Intertek, Cotecna) протягом 6-12 годин з моменту прибуття транспорту.
| Типова маніпуляція покупця при прийманні в ЄС | Норма Директиви (ЄС) 2019/633 | Інженерний стандарт та інструмент превенції | Доказовий пакет для наглядового органу ЄС (система IMI) |
|---|---|---|---|
| Штучне бракування свіжих ягід чи фруктів на рампі DC при падінні спотової ціни на ринку | Ст. 3(1)(c) (одностороння зміна ціни) та ст. 3(1)(f) (перекладання ризику псування) | GLOBALG.A.P. IFA v6 + хмарні дата-логери температури та відкриття дверей | Чекліст випуску партії з фото палет, неперервний графік термограми рефрижератора, акт сюрвеєра |
| Заява про перевищення пестицидів (MRL) або мікотоксинів без оплати поставленої партії | Ст. 3(1)(a) (затримка оплати) та ст. 3(1)(f) (неправомірне списання збитків) | ISO/IEC 17025 (акредитація НААУ / ILAC MRA) + арбітражні проби BRCGS / IFS | Передвантажувальний CoA акредитованої лабораторії ISO/IEC 17025 та опломбований контрольний зразок |
| Вирахування з інвойсу вартості утилізації продукції, що втратила товарний вигляд у магазині | Ст. 3(1)(f) Чорного списку та ст. 3(2)(a) Сірого списку | FSSC 22000 / IFS Food (валідація термінів придатності Shelf-Life Study) | Протокол валідації стабільності продукту та підписана накладна CMR про приймання без зауважень |
| Одностороннє скасування премії за сталість для сертифікованої партії ріпаку, сої чи кукурудзи | Ст. 3(1)(c) (одностороння зміна цінових умов договору) | ISCC EU (сертифікація ланцюга зберігання та розрахунок викидів ПГ) | Верифікована Sustainability Declaration, запис балансу мас та специфікація з формулою премії |
| Автоматичні штрафи за звернення споживачів без підтвердження вини виробника | Ст. 3(1)(j) (перекладання витрат на розгляд скарг споживачів) | BRCGS Issue 9 / IFS v8 (валідація металодетекторів та X-ray систем) | Протоколи тестування критичних контрольних точок (Fe, Non-Fe, SS) за дату та годину виробництва партії |
Готуєтеся до експорту в торговельні мережі ЄС? Консультанти Еконтроль проводять комплексний аудит: від розробки процедур позитивного випуску та зберігання арбітражних проб за стандартами BRCGS, IFS та FSSC 22000 до перевірки контрактних специфікацій на відповідність Директиві (ЄС) 2019/633. Запишіться на діагностичний аудит або замовте супровід під час аудиту.
Покроковий план за новими правилами ЄС для фермерів 2026: аудит за 18 місяців
Після схвалення Європарламентом документ проходить фінальне затвердження Радою ЄС і публікується в Офіційному журналі Євросоюзу, після чого нові правила ЄС для фермерів 2026 починають застосовуватися через 18 місяців. Цей перехідний період дозволяє українським компаніям вибудувати системний захист без авралів.
Ось перевірений план дій на 18 місяців для керівників експортного напряму, юристів та директорів з якості:
- Картування покупців за порогами обороту (місяці 1-2). Порахуйте консолідований оборот вашої групи компаній за правилами Рекомендації 2003/361/ЄС та зіставте його з оборотом кожного європейського покупця. Визначте контракти, де ви перебуваєте під захистом ст. 1(2) Директиви (ЄС) 2019/633.
- Поділ номенклатури на швидкопсувні та нешвидкопсувні товари (місяць 3). Зафіксуйте у фінансовій політиці компанії граничні терміни очікування виручки: 30 календарних днів для швидкопсувних позицій і 60 календарних днів для продукції тривалого зберігання.
- Юридична ревізія договорів та SLA-додатків (місяці 4-6). Приберіть із шаблонів договорів положення, що суперечать Чорному списку. Для всіх маркетингових і промоційних зборів Сірого списку запровадьте обов'язковий запит письмового кошторису витрат за ст. 3(3) та попереднє узгодження акційних обсягів.
- Стандартизація передвідвантажувального контролю та арбітражних проб (місяці 7-11). Інтегруйте у систему менеджменту GLOBALG.A.P., BRCGS, IFS або FSSC 22000 процедуру обов'язкового відбору опломбованих арбітражних зразків і лабораторного тестування в установах, акредитованих за ISO/IEC 17025.
- Формування цифрового архіву доказів під вимоги системи IMI (місяці 12-15). Налаштуйте в ERP-системі централізоване збереження EDI-замовлень, листування з баєрами щодо зміни графіків або цін, графіків дата-логерів, актів завантаження та банківських виписок.
- Навчання персоналу та симуляція реагування на претензії (місяці 16-18). Відпрацюйте спільний регламент дій комерційного відділу, логістів та служби якості у випадку блокування партії на розподільчому центрі покупця.
Дорожня карта комплаєнсу на 18 місяців: місяці 1-3: ревізія оборотів контрагентів та строків оплати 30/60 днів; місяці 4-6: очищення контрактів від заборонених практик Чорного і Сірого списків; місяці 7-12: запуск арбітражних бібліотек зразків за стандартами GFSI та ISO/IEC 17025; місяці 13-18: оцифрування доказової бази для системи IMI та тренінги експортної команди.
Висновки: нові правила ЄС для фермерів 2026 та консалтингова підтримка експорту
Нові правила ЄС для фермерів 2026, ухвалені Європейським Парламентом 12 лютого 2026 року (555 голосів «за», 0 «проти»), усувають головну слабкість Директиви (ЄС) 2019/633 у транскордонній торгівлі. Наглядові органи держав-членів отримують повноваження діяти за власною ініціативою (ex officio) без скарги виробника, координувати перевірки через цифрову систему IMI та притягувати до відповідальності покупців поза межами ЄС через інститут обов'язкової контактної особи.
Для українських виробників агропродовольчої продукції це рішення створює прозорі та захищені правила гри на європейському ринку. Водночас практичний захист від примусових цінових знижок і неправомірних повернень спирається на технічну дисципліну самого експортера. Сертифікація за стандартами GLOBALG.A.P., BRCGS, IFS, FSSC 22000, ISCC та протоколи випробувань акредитованих лабораторій ISO/IEC 17025 формують невідворотну доказову базу, з якою європейські регулятори можуть ефективно захистити права українського постачальника.
Як ці вимоги працюють у сегменті олійних культур із розгалуженою мережею трейдерів, читайте в нашому огляді про український соєвий ринок 2026. Якщо вашому підприємству потрібна професійна підготовка до сертифікації, супровід у межах річної підтримки або аудит системи контролю якості для експорту в ЄС, зверніться до консультантів Еконтроль.

Потрібна консультація щодо сертифікації?
Безкоштовна консультація
Зміст сторінки
- Нові правила ЄС для фермерів 2026 та Директива (ЄС) 2019/633: архітектура нагляду
- П'ятирівнева шкала річного обороту та розрахунок переговорної сили
- Чорний список у нових правилах ЄС для фермерів 2026: 10 імперативних заборон
- Сірий список UTP: 6 умовно допустимих практик та вимоги до контрактів
- Транскордонний контроль за новими правилами ЄС для фермерів 2026: IMI та ex officio
- Як нові правила ЄС для фермерів 2026 діють для українських агроекспортерів
- Підготовка до сертифікації GLOBALG.A.P., BRCGS, IFS та FSSC 22000 проти претензій
- Лабораторна база ISO/IEC 17025 та моніторинг холодового ланцюга при поставках у ЄС
- Покроковий план за новими правилами ЄС для фермерів 2026: аудит за 18 місяців
- Висновки: нові правила ЄС для фермерів 2026 та консалтингова підтримка експорту
Нові правила ЄС для фермерів 2026 та Директива (ЄС) 2019/633: архітектура нагляду
Нові правила ЄС для фермерів 2026 кардинально змінюють баланс сил у транскордонній торгівлі продовольством. Європейський ринок працює в умовах високої концентрації роздрібної торгівлі: мільйони господарств сектору сільського господарства та тисячі харчових підприємств ведуть переговори з вузьким колом транснаціональних мереж і закупівельних альянсів (retail buying alliances). Така асиметрія роками дозволяла великим покупцям затримувати оплату та перекладати ризики збуту на виробників.
Першим етапом протидії цим зловживанням стала Директива (ЄС) 2019/633 Європейського Парламенту і Ради від 17 квітня 2019 року про недобросовісні торговельні практики (Unfair Trading Practices, UTP) у відносинах між підприємствами в агропродовольчому ланцюгу постачання. Вона встановила єдиний мінімальний стандарт захисту постачальників від затримок платежів, короткострокових скасувань замовлень і примусових маркетингових зборів. Проте практика застосування виявила серйозну юрисдикційну вразливість. Близько 20% сільськогосподарських і харчових продуктів, що споживаються в державах-членах ЄС, перетинають щонайменше один державний кордон перед потраплянням у роздрібну мережу, а національні органи примусового виконання (Enforcement Authorities, EAs) мали повноваження діяти переважно всередині власної країни.
Саме тому 12 лютого 2026 року Європейський Парламент ухвалив Регламент про транскордонну співпрацю у сфері примусового виконання правил проти недобросовісних торговельних практик. Результат голосування показав рідкісну одностайність європейських законодавців:
- 555 депутатів проголосували «за»;
- 0 голосів було подано «проти»;
- 26 депутатів утрималися.
Цей нормативний акт переводить захист виробників продовольства у площину швидкого міждержавного адміністрування, на чому також акцентує увагу у своїх оглядах продовольчих ланцюгів Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO). Уточнимо технічну деталь офіційних реєстрів: хоча ідентифікатор URL пресрелізу Європарламенту містить індекс 20260205, офіційною датою пленарного ухвалення документа є 12 лютого 2026 року.
Для українських агрохолдингів, ягідних і плодоовочевих кооперативів, експортерів меду, молочних продуктів, м'яса птиці, олії та зерна цей регуляторний контур має пряму дію. Законодавство ЄС про UTP містить екстериторіальну норму, яка захищає постачальників із третіх країн при продажах покупцям, зареєстрованим у Євросоюзі. Реалізувати це право на практиці допомагає поєднання грамотної договірної роботи та підтвердженої відповідності міжнародним стандартам безпечності продукції.
П'ятирівнева шкала річного обороту та розрахунок переговорної сили
Класичне антимонопольне законодавство вимагає складного доведення монопольного або домінуючого становища компанії на певному товарному ринку. Директива (ЄС) 2019/633 замінила цей повільний механізм прозорою математичною моделлю відносної економічної сили сторін (relative bargaining power), що спирається на співвідношення річного обороту постачальника та покупця.
Згідно зі статтею 1(2) Директиви (ЄС) 2019/633, захист від недобросовісних торговельних практик активується автоматично за п'ятирівневою ступінчастою шкалою річного обороту:
- Рівень 1: Постачальники з річним оборотом до $\le 2\ \text{млн євро}$ захищені у контрактах із покупцями, чий річний оборот перевищує $> 2\ \text{млн євро}$.
- Рівень 2: Постачальники з річним оборотом понад $2\ \text{млн євро}$ і до $\le 10\ \text{млн євро}$ захищені у відносинах із покупцями з оборотом понад $> 10\ \text{млн євро}$.
- Рівень 3: Постачальники з річним оборотом понад $10\ \text{млн євро}$ і до $\le 50\ \text{млн євро}$ захищені при роботі з покупцями з оборотом понад $> 50\ \text{млн євро}$.
- Рівень 4: Постачальники з річним оборотом понад $50\ \text{млн євро}$ і до $\le 150\ \text{млн євро}$ захищені у контрактах із покупцями з оборотом понад $> 150\ \text{млн євро}$.
- Рівень 5: Постачальники з річним оборотом понад $150\ \text{млн євро}$ і до $\le 350\ \text{млн євро}$ захищені у відносинах із покупцями з оборотом понад $> 350\ \text{млн євро}$.
Окреме правило стосується державних закупівель: будь-який постачальник із річним оборотом до $350\ \text{млн євро}$ користується повним захистом при постачанні продукції державним або муніципальним органам влади (public authorities) у країнах ЄС.
Як правильно порахувати річний оборот перед підписанням експортного договору? Правила статті 1(2) відсилають до критеріїв Рекомендації Єврокомісії 2003/361/ЄС. Оборот обчислюється до сплати ПДВ та інших непрямих податків і охоплює три категорії зв'язків: незалежне підприємство (autonomous enterprise), партнерські підприємства (частка володіння від 25% до 50%, де оборот додається пропорційно частці участі) та пов'язані підприємства (linked enterprises, де материнська компанія контролює понад 50% голосів, зі 100% консолідацією обороту всієї групи).
Варто врахувати важливий нюанс національного законодавства держав-членів ЄС. Стаття 9 Директиви дозволяє країнам Союзу запроваджувати жорсткіші національні норми. У Польщі (наглядовий орган UOKiK), Франції (законодавство EGalim), Німеччині (закон AgrarOLkG під наглядом федерального відомства BLE) та Іспанії (агентство AICA) національні правила розширюють перелік захищених суб'єктів або знімають верхній поріг у $350\ \text{млн євро}$ для ключових сегментів продовольчого ринку. Під час проведення діагностичного аудиту фахівці компанії Еконтроль завжди звіряють контрактну модель експортера як із базовою шкалою ЄС, так і з національним законом країни реєстрації покупця.
| Категорія постачальника | Річний консолідований оборот постачальника (EUR) | Мінімальний річний оборот покупця для захисту (EUR) | Типовий профіль українського експортера та європейського покупця |
|---|---|---|---|
| Рівень 1 (Мікро та малі виробники) | До 2 000 000 EUR включно | Понад 2 000 000 EUR | Фермерські господарства, ягідні та горіхові кооперативи, пасіки, що продають продукцію європейським фасувальникам |
| Рівень 2 (Малі аграрні та переробні заводи) | Від 2 000 001 до 10 000 000 EUR | Понад 10 000 000 EUR | Регіональні лінії шокової заморозки (IQF), виробники органічних круп, нішевих олій та плодоовочевих консервів |
| Рівень 3 (Середні харчові підприємства) | Від 10 000 001 до 50 000 000 EUR | Понад 50 000 000 EUR | Експортери молочних інгредієнтів, кондитерських виробів, сокових концентратів та борошна у дистриб'юторські мережі ЄС |
| Рівень 4 (Великі переробні комплекси) | Від 50 000 001 до 150 000 000 EUR | Понад 150 000 000 EUR | Олійноекстракційні заводи, м'ясокомбінати, виробники продукції Private Label для європейських супермаркетів |
| Рівень 5 (Інтегровані агропромислові групи) | Від 150 000 001 до 350 000 000 EUR | Понад 350 000 000 EUR | Великі агропродовольчі компанії, що працюють напряму з транснаціональним ритейлом і глобальними трейдерами |
| Публічні закупівлі ЄС | До 350 000 000 EUR включно | Будь-який державний замовник у ЄС | Постачання продовольства для державних резервів, муніципальних, освітніх та медичних установ держав-членів ЄС |
Чорний список у нових правилах ЄС для фермерів 2026: 10 імперативних заборон
Стаття 3(1) Директиви (ЄС) 2019/633 містить «Чорний список» (Black List) із 10 недобросовісних практик, які заборонені за будь-яких обставин. Це імперативні норми публічного права. Якщо покупець включив таку умову до зовнішньоекономічного контракту і постачальник її підписав, відповідне положення договору є юридично нікчемним (null and void), а сам покупець несе адміністративну відповідальність.
Наведемо повний перелік 10 заборон Чорного списку з розбором їхньої операційної механіки:
- Оплата за швидкопсувні агропродовольчі товари пізніше ніж через 30 календарних днів. До швидкопсувних продуктів (perishable agricultural and food products) належать товари, які за своєю природою або на етапі переробки можуть стати непридатними для продажу протягом 30 днів після збору врожаю, виробництва або переробки. Сюди входять свіжі ягоди, охолоджене м'ясо, свіжа молочна продукція, свіжі овочі та зелень. При регулярних поставках 30-денний термін рахується від кінця узгодженого періоду поставки (який не перевищує один місяць) або від дати встановлення суми до сплати за цей період, залежно від того, яка подія настає пізніше. При разових поставках відлік іде від дати фізичної доставки або дати встановлення суми платежу.
- Оплата за нешвидкопсувні агропродовольчі товари пізніше ніж через 60 календарних днів. Ця норма поширюється на зернові та олійні культури, мед, рослинні олії, глибокозаморожені ягоди та овочі (IQF), сухе молоко, консерви та бакалійну групу. Вимога відстрочки платежу на 90 чи 120 днів у контрактах, що підпадають під пороги обороту, прямо заборонена.
- Скасування замовлення на швидкопсувні продукти менше ніж за 30 днів. Відмова покупця від замовленої партії швидкопсувного товару за 24 або 48 годин до відвантаження позбавляє виробника можливості знайти іншого покупця без втрати товару, тому закон кваліфікує дії замовника як порушення.
- Одностороння зміна покупцем умов договору постачання щодо частоти, методу, місця, часу або обсягу поставок, стандартів якості, умов оплати чи узгоджених цін.
- Вимагання від постачальника платежів, не пов'язаних із продажем його продукції (адміністративні збори за аудит ІТ-систем покупця, безвідплатні бонуси на відкриття нових магазинів мережі або нецільові фінансові внески).
- Вимога оплатити погіршення якості (псування) або втрату продукції, що сталися на території покупця або після переходу права власності чи фізичного володіння до покупця, коли таке псування не викликане недбалістю або виною постачальника.
- Відмова покупця письмово підтвердити умови договору постачання, якщо постачальник звернувся із запитом про таке письмове підтвердження.
- Незаконне отримання, використання або розголошення комерційної таємниці постачальника згідно з Директивою (ЄС) 2016/943 (зокрема передача технологічних карт, рецептур або реєстрів первинних господарств конкурентам для виробництва товарів Private Label).
- Погроза застосування або вчинення актів комерційної помсти (commercial retaliation) проти постачальника за реалізацію ним своїх договірних чи законних прав, включаючи подання скарги до наглядового органу або співпрацю під час розслідування (примусовий delisting товару, блокування замовлень, каральні штрафи).
- Вимагання компенсації витрат на розгляд скарг споживачів щодо продукції постачальника за відсутності недбалості або вини з боку виробника.
Сірий список UTP: 6 умовно допустимих практик та вимоги до контрактів
Стаття 3(2) Директиви (ЄС) 2019/633 формує «Сірий список» (Grey List) із 6 практик. Закон дозволяє їх використання виключно тоді, коли сторони заздалегідь узгодили їх чіткими та однозначними формулюваннями (in clear and unambiguous terms) у основному договорі постачання або в наступній письмовій угоді до початку фактичного відвантаження.
Перелік практик Сірого списку включає:
- Повернення непроданої агропродовольчої продукції постачальнику без оплати за сам товар або без компенсації витрат на його утилізацію.
- Плата за лістинг, розміщення або викладку продукції на полиці (listing / slotting fees) як умова допуску товару на ринок.
- Покладення на постачальника повної або часткової вартості акційних знижок (promotional discounts) під час розпродажів, організованих покупцем. Тут діє жорсткий запобіжник: практика є законною лише тоді, коли покупець до старту акції письмово повідомив постачальника про точний період промоакції та очікуваний обсяг продукції, який буде замовлено за зниженою ціною.
- Оплата постачальником витрат на рекламу продукції, яку проводить покупець.
- Оплата постачальником маркетингових послуг покупця щодо просування товарів.
- Стягнення з постачальника плати за персонал покупця, задіяний в облаштуванні приміщень, де продається продукція постачальника.
Стаття 3(3) додає обов'язкову фінансову вимогу: якщо покупець вимагає оплату за лістинг, промоакції, рекламу, маркетинг або персонал у торговому залі, на запит постачальника він зобов'язаний надати письмовий кошторис платежів (estimate in writing) на одиницю товару або загальної суми, а для лістингу, реклами, маркетингу та персоналу також письмове обґрунтування реальних витрат, покладених в основу калькуляції.
Ризик паралельних маркетингових договорів. Закупівельні мережі часто виносять плату за маркетинг, лістинг та ретро-бонуси в окремі сервісні угоди зі своїми дочірніми агентствами. За новими правилами ЄС для фермерів 2026 наглядові органи перевіряють усю групу пов'язаних договорів. Відсутність письмового кошторису реальних витрат за ст. 3(3) перетворює таку сервісну угоду на пряме порушення закону.
Транскордонний контроль за новими правилами ЄС для фермерів 2026: IMI та ex officio
Ухвалений Європарламентом 12 лютого 2026 року Регламент створює інтегровану систему примусового виконання між усіма 27 державами-членами ЄС. Розберемо три головні процесуальні інструменти, які перетворюють формальні норми на робочий механізм захисту.
1. Автоматичне втручання з власної ініціативи (Ex Officio) без скарги фермера
На практиці малий чи середній виробник рідко подає відкриту скаргу проти ключового покупця через побоювання втратити контракт у наступному сезоні. Нові правила ЄС для фермерів 2026 надають національним органам право втручатися та припиняти транскордонні недобросовісні практики з власної ініціативи (ex officio), без формальної скарги від виробника. Цей підхід відтворює перевірену модель захисту географічних зазначень (Geographical Indications) на єдиному ринку ЄС. Підставою для перевірки стають дані ринкового моніторингу, аналітика аграрних асоціацій або інформація від колег з іншої країни Союзу.
2. Обмін інформацією та координація через систему IMI
Взаємодія між національними адміністраціями переводиться у захищену цифрову мережу Internal Market Information System (IMI). Використання IMI у справах щодо UTP забезпечує:
- раннє виявлення системних порушень у ланцюгах постачання;
- швидкий обмін контрактами, інвойсами та банківськими виписками між органами різних держав;
- обов'язкове виконання запитів про взаємну допомогу та проведення виїзних інспекцій;
- координовані розслідування у випадках, коли недобросовісна практика великого покупця чи закупівельного альянсу зачіпає постачальників у кількох країнах-членах.
3. Контроль покупців поза межами ЄС через обов'язкову контактну особу
Окремий блок Регламенту 2026 року закриває класичну схему обходу закону через реєстрацію закупівельної компанії в юрисдикції поза ЄС (наприклад, у Швейцарії або Великій Британії). Відтепер покупці, які базуються за межами Євросоюзу, зобов'язані призначити контактну особу, відповідальну за ЄС (contact person responsible for the EU), якщо проти них відкривається розслідування. Така особа стає офіційною точкою комунікації для наглядових органів і зобов'язана сприяти проведенню перевірки та наданню документів.
| Критерій нагляду | Базовий режим Директиви (ЄС) 2019/633 | Режим за новими правилами ЄС для фермерів 2026 | Практичний ефект для українського експортера |
|---|---|---|---|
| Підстава для початку розслідування | Переважно за скаргою постачальника або асоціації в одній країні | Автоматичне втручання ex officio у транскордонних справах без скарги виробника | Зниження ризику комерційної помсти та негласного бойкоту з боку закупівельника |
| Покупці та закупівельні альянси поза ЄС | Юрисдикційні складнощі при врученні запитів та стягненні штрафів | Обов'язкове призначення контактної особи, відповідальної за ЄС, при відкритті розслідування | Унеможливлення ухилення від контролю через швейцарські чи британські трейдингові структури |
| Комунікація між органами країн ЄС | Повільні двосторонні запити, відсутність єдиного цифрового протоколу | Оперативний обмін даними та доказами через платформу IMI | Швидка перевірка банківських транзакцій та EDI-замовлень покупця в іншій країні ЄС |
| Масштабні порушення (Widespread UTPs) | Кожна держава-член розглядала епізоди відокремлено | Координовані спільні дії наглядових органів кількох держав-членів | Ефективний захист у переговорах із великими транснаціональними роздрібними мережами |
Як нові правила ЄС для фермерів 2026 діють для українських агроекспортерів
Чи поширюються європейські норми на українські підприємства, які не мають дочірньої юридичної особи в ЄС і продають продукцію за прямими зовнішньоекономічними контрактами? Стаття 1(2) Директиви (ЄС) 2019/633 дає пряму відповідь: правила застосовуються до продажів, де або постачальник, або покупець, або обидві сторони засновані в Європейському Союзі.
На практиці це формує два робочі вектори для українського бізнесу:
- Захист українського експортера у контрактах із покупцем із ЄС. Коли український виробник ягід, меду, соняшникової олії, шроту, курятини, молочних продуктів або кондитерських виробів (з консолідованим оборотом у межах до $350\ \text{млн євро}$) відвантажує товар покупцеві в Польщі, Німеччині, Румунії, Нідерландах чи Італії (чий оборот перевищує відповідну сходинку шкали ст. 1(2)), європейський імпортер або супермаркет зобов'язаний дотримуватися граничних строків оплати 30/60 днів та всіх заборон Чорного і Сірого списків. Подати скаргу можна безпосередньо до наглядового органу держави ЄС, де зареєстрований покупець, або через профільну асоціацію зі збереженням конфіденційності за статтею 5(3) Директиви.
- Зобов'язання для українських компаній, які купують сировину або інгредієнти у постачальників із ЄС. Якщо велика українська трейдингова чи переробна структура виступає покупцем агропродовольчої продукції у фермерів або кооперативів з ЄС і проти неї відкривається розслідування щодо UTP, за правилами 2026 року вона мусить визначити контактну особу, відповідальну за взаємодію з регуляторами ЄС.
Підготовка до сертифікації GLOBALG.A.P., BRCGS, IFS та FSSC 22000 проти претензій
У реальній експортній торгівлі затримка оплати або примусове зниження ціни рідко оформлюються як відкрите порушення договору. Значно частіше недобросовісний покупець використовує штучну претензію щодо якості (unfounded quality claim) під час приймання партії на розподільчому центрі (Distribution Center, DC) у ЄС.
Сценарій знайомий кожному експортеру свіжої та переробленої агропродукції: коли ринкова ціна в Європі падає або склад покупця переповнений, інспектор на рампі заявляє про «невідповідність калібру», «механічні пошкодження», «порушення температурного режиму» або «відхилення вологості». Експортеру, чий вантаж уже перетнув кордон, пропонують або забрати товар назад із колосальними логістичними збитками, або підписати додаткову угоду про зниження ціни.
З точки зору права ЄС такі дії порушують підпункти (c) та (f) статті 3(1) Директиви (ЄС) 2019/633: заборону на односторонню зміну ціни та заборону перекладати на постачальника збитки від псування товару після доставки за відсутності вини виробника. Проте, щоб наглядовий орган ЄС захистив українського експортера, підприємство повинне надати задокументовані технічні докази того, що продукція була відвантажена і доставлена у повній відповідності до специфікації.
Саме тому професійна підготовка до сертифікації та впровадження міжнародних стандартів створюють для експортера залізну доказову базу:
- Сертифікація GLOBALG.A.P. (версія IFA v6, модулі GRASP та PHA): для виробників свіжих ягід, фруктів, овочів і рослинницької продукції сертифікат, зареєстрований в офіційній системі GLOBALG.A.P., підтверджує повну простежуваність партії до ділянки поля, дотримання періодів очікування після застосування засобів захисту рослин (Pre-Harvest Interval, PHI), контроль максимально допустимих рівнів залишків пестицидів (MRL) та санітарні протоколи пакування.
- Стандарти GFSI для харчової переробки (BRCGS Food Safety Issue 9, IFS Food v8, FSSC 22000 v6): ці схеми зобов'язують завод вести документовану процедуру позитивного випуску партії (positive release), валідувати критичні контрольні точки (ККТ / CCP), перевіряти роботу металодетекторів і рентген-апаратів (X-ray) перед завантаженням, а також фіксувати санітарний стан і пломбування кожного контейнера чи рефрижератора.
- Сертифікація сталого розвитку ISCC (ISCC EU): для експортерів ріпаку, сої, кукурудзи та рослинних олій коректно оформлена Декларація сталого розвитку (Sustainability Declaration) із верифікованим балансом мас унеможливлює одностороннє скасування покупцем цінової премії за сталість.
Лабораторна база ISO/IEC 17025 та моніторинг холодового ланцюга при поставках у ЄС
Коли спір із європейським контрагентом стосується лабораторних показників (рівня пестицидів, мікотоксинів, важких металів, мікробіологічних критеріїв чи фізико-хімічних параметрів), вирішальну роль відіграє статус лабораторії, яка видала передвідвантажувальний сертифікат аналізу (Certificate of Analysis, CoA).
Протокол внутрішньої виробничої лабораторії без міжнародної акредитації не сприймається європейськими інспекторами як остаточний доказ. Натомість протокол випробувань лабораторії, акредитованої за стандартом ISO/IEC 17025 через Національне агентство з акредитації України (НААУ), користується прямим визнанням у всіх державах-членах ЄС завдяки угодам про взаємне визнання з Європейською кооперацією з акредитації (EA MLA) та Міжнародною кооперацією з акредитації лабораторій (ILAC MRA). У поєднанні з дотриманням норм Закону України № 2042-VIII «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» такий сертифікат блокує спроби безпідставного бракування товару.
Експерти Еконтроль рекомендують експортерам закріпити у внутрішніх процедурах якості чотири обов'язкові інженерні елементи:
- Бібліотека арбітражних проб (Retention Samples): від кожної експортної партії за стандартизованою методикою відбираються репрезентативні зразки. Один досліджується в акредитованій лабораторії
ISO/IEC 17025, а дублікат (арбітражний зразок) пломбується номерною пломбою і зберігається на складі виробника при контрольованій температурі та вологості протягом усього терміну придатності партії. - Двоканальна телеметрія холодового ланцюга (Cold Chain Data Loggers): у кожен рефрижератор встановлюється незалежний калібрований дата-логер із записами температури, відносної вологості та датчиком відкриття дверей. Якщо логер фіксує стабільну температуру до моменту розпломбування на рампі покупця, відповідальність за подальше псування товару на паркінгу чи складі супермаркету повністю лежить на покупцеві згідно зі ст. 3(1)(f) Директиви.
- Чітке розмежування переходу ризиків за Incoterms 2020: при поставках на умовах
FCAабоCPT/CIPризик випадкового пошкодження переходить у момент передачі товару перевізнику; при умовахDAP/DDPу контракті необхідно фіксувати точний час подачі машини під вивантаження та штрафні санкції за понаднормовий простій рефрижератора з вини складу покупця. - Застереження про незалежну сюрвеєрську інспекцію: у контракті прописується правило, за яким будь-яка претензія щодо якості на суму понад узгоджений ліміт приймається лише за умови залучення міжнародного сюрвеєра (SGS, Bureau Veritas, Intertek, Cotecna) протягом 6-12 годин з моменту прибуття транспорту.
| Типова маніпуляція покупця при прийманні в ЄС | Норма Директиви (ЄС) 2019/633 | Інженерний стандарт та інструмент превенції | Доказовий пакет для наглядового органу ЄС (система IMI) |
|---|---|---|---|
| Штучне бракування свіжих ягід чи фруктів на рампі DC при падінні спотової ціни на ринку | Ст. 3(1)(c) (одностороння зміна ціни) та ст. 3(1)(f) (перекладання ризику псування) | GLOBALG.A.P. IFA v6 + хмарні дата-логери температури та відкриття дверей | Чекліст випуску партії з фото палет, неперервний графік термограми рефрижератора, акт сюрвеєра |
| Заява про перевищення пестицидів (MRL) або мікотоксинів без оплати поставленої партії | Ст. 3(1)(a) (затримка оплати) та ст. 3(1)(f) (неправомірне списання збитків) | ISO/IEC 17025 (акредитація НААУ / ILAC MRA) + арбітражні проби BRCGS / IFS | Передвантажувальний CoA акредитованої лабораторії ISO/IEC 17025 та опломбований контрольний зразок |
| Вирахування з інвойсу вартості утилізації продукції, що втратила товарний вигляд у магазині | Ст. 3(1)(f) Чорного списку та ст. 3(2)(a) Сірого списку | FSSC 22000 / IFS Food (валідація термінів придатності Shelf-Life Study) | Протокол валідації стабільності продукту та підписана накладна CMR про приймання без зауважень |
| Одностороннє скасування премії за сталість для сертифікованої партії ріпаку, сої чи кукурудзи | Ст. 3(1)(c) (одностороння зміна цінових умов договору) | ISCC EU (сертифікація ланцюга зберігання та розрахунок викидів ПГ) | Верифікована Sustainability Declaration, запис балансу мас та специфікація з формулою премії |
| Автоматичні штрафи за звернення споживачів без підтвердження вини виробника | Ст. 3(1)(j) (перекладання витрат на розгляд скарг споживачів) | BRCGS Issue 9 / IFS v8 (валідація металодетекторів та X-ray систем) | Протоколи тестування критичних контрольних точок (Fe, Non-Fe, SS) за дату та годину виробництва партії |
Готуєтеся до експорту в торговельні мережі ЄС? Консультанти Еконтроль проводять комплексний аудит: від розробки процедур позитивного випуску та зберігання арбітражних проб за стандартами BRCGS, IFS та FSSC 22000 до перевірки контрактних специфікацій на відповідність Директиві (ЄС) 2019/633. Запишіться на діагностичний аудит або замовте супровід під час аудиту.
Покроковий план за новими правилами ЄС для фермерів 2026: аудит за 18 місяців
Після схвалення Європарламентом документ проходить фінальне затвердження Радою ЄС і публікується в Офіційному журналі Євросоюзу, після чого нові правила ЄС для фермерів 2026 починають застосовуватися через 18 місяців. Цей перехідний період дозволяє українським компаніям вибудувати системний захист без авралів.
Ось перевірений план дій на 18 місяців для керівників експортного напряму, юристів та директорів з якості:
- Картування покупців за порогами обороту (місяці 1-2). Порахуйте консолідований оборот вашої групи компаній за правилами Рекомендації 2003/361/ЄС та зіставте його з оборотом кожного європейського покупця. Визначте контракти, де ви перебуваєте під захистом ст. 1(2) Директиви (ЄС) 2019/633.
- Поділ номенклатури на швидкопсувні та нешвидкопсувні товари (місяць 3). Зафіксуйте у фінансовій політиці компанії граничні терміни очікування виручки: 30 календарних днів для швидкопсувних позицій і 60 календарних днів для продукції тривалого зберігання.
- Юридична ревізія договорів та SLA-додатків (місяці 4-6). Приберіть із шаблонів договорів положення, що суперечать Чорному списку. Для всіх маркетингових і промоційних зборів Сірого списку запровадьте обов'язковий запит письмового кошторису витрат за ст. 3(3) та попереднє узгодження акційних обсягів.
- Стандартизація передвідвантажувального контролю та арбітражних проб (місяці 7-11). Інтегруйте у систему менеджменту GLOBALG.A.P., BRCGS, IFS або FSSC 22000 процедуру обов'язкового відбору опломбованих арбітражних зразків і лабораторного тестування в установах, акредитованих за ISO/IEC 17025.
- Формування цифрового архіву доказів під вимоги системи IMI (місяці 12-15). Налаштуйте в ERP-системі централізоване збереження EDI-замовлень, листування з баєрами щодо зміни графіків або цін, графіків дата-логерів, актів завантаження та банківських виписок.
- Навчання персоналу та симуляція реагування на претензії (місяці 16-18). Відпрацюйте спільний регламент дій комерційного відділу, логістів та служби якості у випадку блокування партії на розподільчому центрі покупця.
Дорожня карта комплаєнсу на 18 місяців: місяці 1-3: ревізія оборотів контрагентів та строків оплати 30/60 днів; місяці 4-6: очищення контрактів від заборонених практик Чорного і Сірого списків; місяці 7-12: запуск арбітражних бібліотек зразків за стандартами GFSI та ISO/IEC 17025; місяці 13-18: оцифрування доказової бази для системи IMI та тренінги експортної команди.
Висновки: нові правила ЄС для фермерів 2026 та консалтингова підтримка експорту
Нові правила ЄС для фермерів 2026, ухвалені Європейським Парламентом 12 лютого 2026 року (555 голосів «за», 0 «проти»), усувають головну слабкість Директиви (ЄС) 2019/633 у транскордонній торгівлі. Наглядові органи держав-членів отримують повноваження діяти за власною ініціативою (ex officio) без скарги виробника, координувати перевірки через цифрову систему IMI та притягувати до відповідальності покупців поза межами ЄС через інститут обов'язкової контактної особи.
Для українських виробників агропродовольчої продукції це рішення створює прозорі та захищені правила гри на європейському ринку. Водночас практичний захист від примусових цінових знижок і неправомірних повернень спирається на технічну дисципліну самого експортера. Сертифікація за стандартами GLOBALG.A.P., BRCGS, IFS, FSSC 22000, ISCC та протоколи випробувань акредитованих лабораторій ISO/IEC 17025 формують невідворотну доказову базу, з якою європейські регулятори можуть ефективно захистити права українського постачальника.
Як ці вимоги працюють у сегменті олійних культур із розгалуженою мережею трейдерів, читайте в нашому огляді про український соєвий ринок 2026. Якщо вашому підприємству потрібна професійна підготовка до сертифікації, супровід у межах річної підтримки або аудит системи контролю якості для експорту в ЄС, зверніться до консультантів Еконтроль.


