Чи обов'язковий AQAP 2110 в Україні? Повна правова база для виробника ОПК (2026)

Жоден закон України не містить норми «виробник зброї зобов'язаний мати AQAP 2110». У цьому сенсі чи обов'язковий AQAP 2110 — ні, це не ліцензія і не дозвіл, без якого вас закриють. Але це відповідь, яка вводить в оману, якщо зупинитися на ній.

На практиці працює інша механіка. AQAP 2110 стає де-факто обов'язковим через дві речі: умови конкретного оборонного контракту і систему державного гарантування якості, де «стандарти серії AQAP» офіційно записані як референтна рамка. Тобто закон не змушує вас сертифікуватися — вас змушує замовник, спираючись на закон.

Для виробника ОПК, особливо для виробника дронів, який дивиться на серійні контракти Міноборони та експорт до НАТО, різниця суто теоретична. Без сертифіката AQAP 2110 ви або не проходите кваліфікацію, або програєте конкуренту, який його має. Далі розберемо точну нормативну базу — з номерами законів, постанов і датами, щоб ви розуміли, на що саме посилається замовник і де у цьому ланцюгу ваше зобов'язання.

Почати треба з базового закону, який регулює статус будь-якого стандарту в країні. Це Закон України «Про стандартизацію» № 1315-VII від 5 червня 2014 року.

Стаття 23 формулює принцип прямо: національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються на добровільній основі, крім випадків, коли обов'язковість встановлена окремим нормативно-правовим актом. Перекладаю з юридичної мови: сам собою жоден ДСТУ нікого ні до чого не зобов'язує. Обов'язок з'являється тоді, коли якийсь інший документ — закон, постанова, технічний регламент чи умова контракту — на цей стандарт послався і зробив його застосування вимогою.

Тут є друга деталь, яку часто пропускають. Та ж стаття 2 Закону № 1315-VII прямо виключає військові стандарти зі своєї сфери дії. Закон про цивільну стандартизацію на оборонні стандарти не поширюється взагалі. Тому шукати AQAP 2110 у звичайному реєстрі ДСТУ — марна справа: він живе в окремій системі військової стандартизації, зі своїми правилами прийняття. Текст самого закону можна перевірити на порталі Верховної Ради.

Звідси висновок, який має зняти першу хвилю паніки: статус «обов'язковий/добровільний» — це не про штамп на стандарті. Це про те, хто і де на цей стандарт послався. А на AQAP 2110 послалися одразу в кількох місцях, і саме вони створюють реальне зобов'язання.

Багато хто вважає AQAP 2110 «іноземним документом НАТО», який в українському праві ніяк не закріплений. Це не так уже з 2021 року.

Спершу — рамка. Закон № 2742-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо військових стандартів» (прийнятий 6 червня 2019 року, чинний з 3 липня 2019) створив українську систему військової стандартизації і прямо встановив: до військових стандартів також належать стандарти НАТО. Тобто документи Альянсу, включно з публікаціями серії AQAP, дістали офіційний статус категорії українського військового стандарту, а не залишилися чимось зовнішнім. Порядок розроблення і прийняття таких стандартів затверджено наказом Міноборони № 56 від 24 лютого 2020 року.

Далі — конкретика. AQAP-2110 Edition D прийнято в Україні як військовий стандарт під шифром ВСТ 01.057.004-2021(01) «Якість товарів, робіт і послуг оборонного призначення. Вимоги щодо якості проектування, розробки та виробництва». Прийняли його разом зі STANAG 4107 Ed.13 методом підтвердження, ідентичним перекладом (позначка IDT), наказом Управління стандартизації, кодифікації та каталогізації Міноборони № 70 від 17 листопада 2021 року. Чинності стандарт набув 22 листопада 2021 року. Підтверджувальне повідомлення опубліковане на сайті Міністерства оборони.

Тут важлива одна термінологічна пастка, на якій спотикаються навіть юристи. ВСТ — це військовий стандарт, не цивільний ДСТУ. Тому коректно говорити, що AQAP 2110 прийнято передусім як ВСТ 01.057.004-2021, а не як «ДСТУ AQAP 2110». І ще: у джерелах гуляє плутанина між редакціями STANAG 4107 — десь пишуть Ed.11, десь Ed.13. Авторитетне джерело Міноборони фіксує саме Ed.13 для цього ВСТ. Якщо консультант чи орган сертифікації посилається на іншу редакцію, варто перепитати, на що саме він спирається. Загальну логіку самого стандарту ми розклали в повному посібнику з AQAP 2110.

Якщо в усій цій історії шукати один документ, навколо якого все обертається, то це Закон України «Про оборонні закупівлі» № 808-IX від 17 липня 2020 року. Він живий і часто змінюється — остання редакція станом на нашу перевірку датована 26 грудня 2024 року (зміни внесені Законом № 4111-IX). Перед серйозними рішеннями статус «чинний» і поточну редакцію завжди варто звіряти на порталі ВРУ.

Цей закон робить дві речі, важливі для нашого питання.

По-перше, він уводить поняття державного гарантування якості (ДГЯ) — встановлення уповноваженим органом відповідності процесів забезпечення якості товарів, робіт і послуг оборонного призначення вимогам державних контрактів. І окремо уповноважує Кабінет Міністрів призначити орган ДГЯ та затвердити порядок його роботи. Саме звідси виростає весь пласт постанов, які ми розберемо нижче.

По-друге — і це місце, де AQAP згадується в законі прямо, — стаття 17 про критерії оцінки. Закон дозволяє державному замовнику додатково застосовувати наявність сертифікатів відповідності вимогам стандартів НАТО (AQAP) за раніше виконаними державними контрактами як критерій відбору. Зверніть увагу на слово «додатково». Тут немає норми «без AQAP не допускаємо». Це додатковий, заохочувальний критерій, а не обов'язковий кваліфікаційний бар'єр на рівні закону. На практиці замовник цілком може зробити AQAP обов'язковою умовою конкретного тендеру — але це вже його рішення в межах контракту, а не пряма вимога 808-IX до всіх. Цю різницю корисно тримати в голові, коли читаєте чужі категоричні заяви «AQAP обов'язковий за законом».

Закон № 808-IX задав рамку, а реальний механізм добудували підзаконні акти. Це той рівень, де «стандарти серії AQAP» з абстрактної згадки перетворюються на робочий інструмент перевірки.

Спочатку Кабмін призначив відповідального: постановою № 622 від 16 червня 2021 року уповноваженим органом з державного гарантування якості визначено Міністерство оборони України. Потім постановою № 781 від 28 липня 2021 року затвердили порядок контролю за якістю товарів, робіт і послуг оборонного призначення на всіх етапах життєвого циклу — від розроблення і виробництва до модернізації, ремонту й утилізації.

Далі держава зафіксувала стратегію. Розпорядженням № 976-р від 1 листопада 2022 року схвалено Концепцію створення системи ДГЯ на 2022-2026 роки, а планом заходів № 172-р від 24 лютого 2023 року — її реалізацію. Концепція прямо називає своєю законодавчою основою Закон «Про оборонні закупівлі», а нормативною основою системи — міжнародні стандарти ISO та стандарти НАТО серії AQAP. Тобто на рівні державної політики AQAP уже закладений як орієнтир.

Найсвіжіший і найконкретніший акт — постанова КМУ № 452 від 15 квітня 2025 року, чинна з 22 квітня 2025. Вона затвердила Порядок проведення робіт з державного гарантування якості й прямо визначає поняття стандартів забезпечення якості: це стандарти НАТО серії AQAP, а також національні та військові стандарти, ідентичні стандартам серії AQAP. Іншими словами, AQAP офіційно зроблено операційною рамкою всієї системи ДГЯ — і для вітчизняних постачальників, і для постачання від суб'єктів держав-членів НАТО. Це найсильніший аргумент проти тези «AQAP до нас не стосується»: на рівні чинної постанови Кабміну стосується, і прямо. Що ця постанова означає для постачальника на практиці, ми розібрали в окремому матеріалі про постанову № 452 і гарантування якості.

Поряд із новою системою ДГЯ в Україні досі працює старіша модель контролю — через представництва державних замовників на підприємствах. Це українські аналоги того, що в документах НАТО називають GQAR (Government Quality Assurance Representative).

Їх регулює постанова КМУ № 1107 від 21 жовтня 2009 року, якою затверджено Положення про представництва державних замовників у сфері оборони на підприємствах, в установах і організаціях. Постанова чинна, остання редакція внесена 2023 року (постановою № 256). Основна функція представництв — контроль якості продукції оборонного призначення на всіх стадіях: розроблення, виробництва, модернізації, постачання, монтажу і ремонту. Правова основа — частина друга статті 39 Закону № 808-IX.

Цікавий момент для виробників дронів. Текст самої постанови № 1107 не згадує ні НАТО, ні AQAP — це суто українська модель приймання через військового представника. Але зміни 2023 року ввели винятки для безпілотних систем: для БпЛА та деяких інших комплексів передбачене спрощене приймання — за сертифікатом якості виробника на кожну одиницю товару, без класичного представника на кожному етапі. Це визнання реальності: темп виробництва дронів несумісний з радянською за духом моделлю тотального військового приймання.

Для вас це означає таке. Спрощене приймання знімає частину бюрократії на вході, але не скасовує вимоги до системи якості. Навпаки — коли держава довіряє вашому «сертифікату якості виробника», вона хоче бачити за ним зрілу систему, побудовану за впізнаваною рамкою. А впізнавана для НАТО і для замовника рамка — це AQAP 2110 поверх ISO 9001. Як ці два стандарти співвідносяться, ми розклали в окремому матеріалі про різницю між AQAP 2110 та ISO 9001.

Половина непорозумінь у виробників ОПК — від того, що чотири різні «вимоги НАТО» зливаються в одну кашу. Розведемо три речі, які регулярно плутають із сертифікацією за AQAP 2110, хоча це окремі треки.

Кодифікація НАТО — це облік, а не якість. Україна повноправний член Системи кодифікації НАТО (рівень Tier 2) з 2019 року. Через неї виробу присвоюють номенклатурний номер (NSN) і код виробника (NCAGE), а сам виріб потрапляє до каталогу NMCRL, який веде агенція NSPA. Заявку українські виробники подають через сервіс mil-tech.mod.gov.ua, процедура триває близько 10 робочих днів і безкоштовна. Але кодифікація — це присвоєння номера для логістики й обліку, а не оцінка вашої системи якості. Дрон може отримати кодифікацію НАТО без сертифіката AQAP 2110, і навпаки. Не плутайте ці дві дії.

Верифікація постачальників Агенцією оборонних закупівель та Державним оператором тилу — це комплаєнс, а не AQAP. Перевірка постачальника на вході до закупівельних агентств побудована навколо антикорупційного стандарту ISO 37001:2016 і санкційного скринінгу: відсутність у реєстрах НАБУ, податкових боргів, банкрутства, зв'язків з державами-агресорами. Якість продукції на цьому етапі не оцінюють — вона йде окремим треком ДГЯ і військових представництв. Тому проходження верифікації постачальника не означає, що питання якості закрите, і навпаки.

«Промисловий безвіз» (угода ACAA) — це про цивільну продукцію. Закон № 4831-IX про промисловий безвіз стосується оцінки відповідності цивільної промислової продукції для доступу на ринок ЄС. Оскільки військові стандарти, як ми вже бачили, виключені зі сфери дії Закону про стандартизацію, пряма релевантність ACAA до оборонних поставок низька. Це паралельний трек: ACAA відкриває європейський ринок для цивільних товарів, AQAP 2110 — оборонні тендери НАТО. Якщо ви випускаєте і цивільну, і подвійного призначення продукцію, вам можуть знадобитися обидва, але одне інше не замінює.

Зведемо все до практичних висновків, якими можна користуватися на нараді, не перечитуючи дев'ять постанов.

На питання «чи зобов'язує мене закон мати AQAP 2110» чесна відповідь складається з трьох частин. Прямої норми «маєш бути сертифікований» немає. Але AQAP-2110 Ed. D прийнято в Україні як чинний військовий стандарт ВСТ 01.057.004-2021. І чинна постанова КМУ № 452 зробила стандарти серії AQAP офіційною рамкою державного гарантування якості. Тому де-факто це вхідний квиток на серйозний оборонний контракт, юридично оформлений як «добровільний».

Для експорту до НАТО додається ще один механізм — STANAG 4107 (та сама Ed.13). Це угода Альянсу про взаємне визнання державного гарантування якості: сертифікат AQAP, виданий акредитованим органом в одній країні НАТО, приймають закупівельні відомства інших країн без повторної перевірки вашої системи менеджменту. Саме це перетворює AQAP 2110 з «українського папірця» на пропуск на міжнародні тендери. Логіку постачань до Альянсу ми розбирали в матеріалі про НАТО-сумісні поставки, а галузеву специфіку зібрано на сторінці напряму оборонна промисловість.

Що робити конкретно. Якщо у вас уже є контракт або тендер на горизонті — прочитайте його кваліфікаційні вимоги буквально й знайдіть, що саме вимагає замовник: сам сертифікат AQAP 2110, відповідність ВСТ 01.057.004-2021 чи проходження ДГЯ. Це різні формулювання з різними наслідками. Якщо контракту ще немає, але напрям зрозумілий — найрозумніше почати з діагностичного аудиту: за 3-5 днів видно розрив між вашою поточною системою і вимогами AQAP 2110, реалістичний бюджет і строки. Без цього кроку планування йде наосліп, і потім доводиться переробляти на середині проєкту.

І остання порада, яку дає команда Ekontrol на кожній першій консультації: не чекайте, поки замовник поставить AQAP 2110 жорсткою умовою. Побудова системи якості під цей стандарт — це 4-6 місяців для компанії з працюючим ISO 9001 і помітно довше з нуля. Почати готуватися варто тоді, коли контракт ще на горизонті, а не коли його вже виставили на тендер із дедлайном за місяць.