Облік парникових газів: GHG Protocol, Scope 1/2/3 і українська система MRV

Облік парникових газів — це процес, у якому компанія вимірює власні викиди, зводить їх до тонн CO₂-еквівалента і звітує за визначеною методикою. Для операторів великих установок в Україні це вимога закону: діє національна система моніторингу, звітності та верифікації викидів (MRV). Для решти бізнесу це вимога ринку: покупці з ЄС просять дані для CBAM, міжнародні замовники — цифри Scope 1 і 2 в ESG-анкетах. Розберемо, що саме рахують, кого зобов'язує закон № 377-IX і як GHG Protocol перетворює розрізнені цифри на інвентаризацію, якій довіряють.

Спершу про самі гази. Парникові гази — це компоненти атмосфери, які пропускають сонячне світло до поверхні Землі, але затримують її теплове випромінювання. Так виникає парниковий ефект: без нього середня температура планети була б приблизно на 33 градуси нижчою, а з надлишком цих газів клімат розігрівається швидше, ніж екосистеми встигають пристосуватися.

Міжнародний облік працює із сімома газами та групами газів: вуглекислий газ (CO₂), метан (CH₄), закис азоту (N₂O), гідрофторвуглеці (HFC), перфторвуглеці (PFC), гексафторид сірки (SF₆) і трифторид азоту (NF₃). Водяна пара створює найпотужніший парниковий ефект в атмосфері, але в корпоративні інвентаризації не входить: людина не керує її концентрацією безпосередньо.

Гази утримують тепло з різною силою, тому для порівняння використовують потенціал глобального потепління (GWP): він показує, скільки тепла тонна газу затримає за 100 років проти тонни CO₂. Через GWP усі викиди зводяться до спільної одиниці — CO₂-еквівалента.

Мотивація в різних компаній різна, але зводиться до трьох двигунів.

Закон. Оператори установок з переліку постанови КМУ № 880 — енергетика, металургія, цемент, хімія — зобов'язані вести моніторинг викидів і подавати верифіковані звіти. Це пряма вимога закону № 377-IX, і після відновлення системи у 2025 році вона знову діє в повному обсязі.

Експорт до ЄС. З 1 січня 2026 року CBAM працює в повному режимі: імпортер декларує вбудовані викиди сталі, алюмінію, цементу чи добрив і купує CBAM-сертифікати. Дані про викиди він може взяти лише у виробника. Немає цифр — імпортер підставляє консервативні розрахункові значення, і ваш товар програє в ціні тому, хто цифри надав.

Ринкові вимоги. ESG-анкети EcoVadis і CDP, кредитні комітети банків із західним капіталом, тендери великих замовників. Порожня графа «Scope 1 та 2» коштує постачальнику балів у рейтингу, а часом і контракту.

Насправді для більшості українських виробників найвідчутніший саме третій пункт: під закон підпадають сотні установок, а анкети замовників приходять тисячам постачальників. І ще один аргумент, про який згадують рідше: без обліку не буває цілей скорочення. Будь-який план декарбонізації починається з чесної відповіді на запитання «скільки ми викидаємо зараз». Компаніям, які вже впроваджують систему екологічного менеджменту за ISO 14001, простіше: облік викидів лягає на готовий каркас, і до цього ми ще повернемося.

Українська система MRV (у національних документах — МЗВ: моніторинг, звітність та верифікація) побудована за моделлю європейської системи торгівлі викидами EU ETS, але поки що без самої торгівлі. Базовий документ — закон № 377-IX «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів», ухвалений 12 грудня 2019 року і чинний з 1 січня 2021-го.

Три постанови Кабміну від 23 вересня 2020 року деталізують правила: № 880 затверджує перелік видів діяльності, № 960 — порядок моніторингу та звітності, № 959 — порядок верифікації. Дані про установки та звіти збирає Єдиний реєстр з МЗВ.

Важлива обмовка: система торгівлі викидами (СТВ, український аналог EU ETS) наразі лише розробляється, тож обов'язку платити за викиди закон № 377-IX не створює. Сьогодні йдеться про інше — щоб держава і самі оператори точно знали цифри. Коли ціна на вуглець з'явиться, рахунок виставлять за даними, які система збирає вже зараз.

Перелік прив'язаний до виду діяльності та потужності установки. Під моніторинг підпадають, зокрема:

• спалювання палива в установках із загальною тепловою потужністю понад 20 МВт — котельні, ТЕЦ, виробничі печі;
• нафтопереробка та виробництво коксу;
• виробництво чавуну і сталі потужністю від 2,5 тонни на годину, феросплавів, випал та агломерація руди;
• цементний клінкер в обертових печах від 500 тонн на добу, вапно й доломіт у печах від 50 тонн на добу;
• скло з плавильною потужністю від 20 тонн на добу;
• аміак та азотна кислота — для останньої, крім CO₂, обліковують ще й закис азоту.

Якщо впізнали свою установку, вона має бути зареєстрована в Єдиному реєстрі, а на кожен звітний період потрібен затверджений план моніторингу.

Логіка циклу повторюється щороку. Оператор веде моніторинг за затвердженим планом, після завершення року складає звіт про викиди, незалежний акредитований верифікатор перевіряє його, і верифікований звіт подається через Єдиний реєстр. Стандартний строк подання — 31 березня року, наступного за звітним.

Повномасштабне вторгнення поставило систему на паузу: звітувати з-під обстрілів було нереально, і держава це визнала. Закон № 4187-IX від 8 січня 2025 року відновив роботу MRV: звіти за 2021–2023 роки подавати не потрібно, звіт за 2024-й оператори подавали до 31 грудня 2025 року, а далі система повертається до звичайного річного ритму. Тобто у 2026-му MRV — знову робочий обов'язок, а не заморожена норма.

Найбільше плутанини виникає, коли компанія стикається з кількома вимогами одразу. Металургійний завод-експортер може одночасно бути оператором установки за MRV, отримувати CBAM-запити від покупця і заповнювати ESG-анкету міжнародного замовника. Це три різні обліки з різними периметрами, і звіт з одного не замінює інший.

Добра новина попередньої таблиці: первинні дані для всіх трьох контурів значною мірою спільні — паливо, електроенергія, обсяги виробництва. Тому раціональна стратегія — один процес збору даних замість трьох паралельних обліків: цифри з нього перегруповуються під конкретний звіт. Спільною мовою для такого процесу в корпоративному світі став GHG Protocol.

GHG Protocol Corporate Standard — спільна розробка World Resources Institute і WBCSD, що застосовується з 2004 року. Стандарт безкоштовний, супроводжується розрахунковими шаблонами й галузевими гайдами, а його термінами Scope 1, 2, 3 говорять CDP, EcoVadis, SBTi і практично всі ESG-анкети. Крім базового Corporate Standard, до родини входять Scope 2 Guidance із правилами обліку купованої енергії, Corporate Value Chain Standard для Scope 3 і Product Standard для сліду продукту.

Інвентаризація за стандартом тримається на п'яти принципах: релевантність, повнота, послідовність, прозорість, точність. За сухими словами стоїть практика. Послідовність, наприклад, означає, що методику не можна тихо міняти рік у рік: якщо торік викиди автопарку рахували за літрами пального, а цього року за кілометрами пробігу, поясніть перехід — інакше динаміка втрачає сенс.

Для формальної верифікації поряд із GHG Protocol існує ISO 14064: перша частина описує вимоги до інвентаризації на рівні організації, третя — процедуру незалежного підтвердження. Вони не конкурують: структуру обліку зазвичай беруть з GHG Protocol, рамку верифікації — з ISO 14064.

GHG Protocol ділить викиди на три периметри, і цей поділ відповідає на головне методологічне запитання: де межа вашої відповідальності.

• Scope 1 — прямі викиди з джерел, якими компанія володіє або керує: котли, печі, власний транспорт, технологічні процеси, витоки холодоагентів.
• Scope 2 — непрямі викиди від купованої електроенергії, тепла та пари. Фізично димить електростанція, але спожили енергію ви.
• Scope 3 — решта ланцюжка вартості, від закупленої сировини до утилізації проданої продукції. У чинній редакції стандарту таких категорій 15.

Розумний старт для першого року — повні Scope 1 і 2 плюс дві-три справді суттєві категорії Scope 3. Формулу розрахунку, шість практичних кроків, джерела коефіцієнтів і типові помилки ми зібрали в окремій статті про вуглецевий слід підприємства, тут повторювати не будемо. Якщо ваше завдання «порахувати цифру» — вам туди. Якщо завдання «вибудувати облік як процес» — читайте далі.

Головна причина, чому інвентаризації розсипаються, — не помилки в множенні, а хаос у даних. Цифри для обліку розкидані по підрозділах, і кожен відділ вважає їх «своїми».

На практиці мапа джерел має такий вигляд:

• бухгалтерія — рахунки за газ, електроенергію й тепло, акти постачальників палива;
• головний енергетик — покази лічильників, режимні карти котлів;
• логістика — паливні відомості, транспортні накладні, дані підрядників-перевізників;
• закупівлі — обсяги та номенклатура сировини, основа для Scope 3;
• кадри й фінанси — відрядження, орендовані площі.

Три організаційні правила економлять місяці. Перше: призначте одного власника процесу — людину, яка збирає дані за графіком, а не «коли встигне». Друге: зводьте дані щомісяця або щокварталу; річний аврал у лютому, коли половина документів загубилася, — найдорожчий спосіб вести облік. Третє: документуйте методику одразу — джерело кожної цифри, версію кожного коефіцієнта, всі припущення.

Щодо інструментів будемо чесні: для першої інвентаризації вистачає Excel. Проблема ніколи не в інструменті, а у відтворюваності. Якщо після звільнення відповідального ніхто не може пояснити, звідки взялися цифри, обліку у вас немає — є файл. І ще одне спостереження з проєктів: перший рік майже завжди виходить нерівним, частину даних доводиться оцінювати. Це нормально, якщо оцінки чесно позначені як оцінки, а до наступного циклу діри закриваються.

Правила для Scope 3 саме зараз переглядають, і це варто врахувати ще на етапі проєктування обліку. 31 березня 2026 року GHG Protocol опублікував Phase 1 Progress Update — перший за 15 років суттєвий перегляд Scope 3 Standard.

Змін три. Перша — 95%-rule: компанія має покрити щонайменше 95% обов'язкових Scope 3-викидів, а кожне виключення кількісно оцінити й публічно розкрити; лазівка з «несуттєвістю» категорій закривається. Друга — нова Category 16 для facilitated emissions: викидів, які компанія опосередковує через страхові, фінансові та ліцензійні активності. Третя — тришарова дисагрегація даних: у звіті видно, яка частка категорії порахована за первинними даними постачальників, яка за галузевими факторами, а яка за грошовою проксі.

Формально це поки що проєкт, фінальної редакції очікують наприкінці 2027 року. Практично ж покупці в ЄС переписують опитувальники постачальників уже зараз, тож збір первинних даних відкладати не варто. Повний розбір оновлення, з таблицями за рівнями якості даних і субкатегоріями Category 16, — у нашій новині про 95%-rule і Category 16.

Разовий звіт закриває один запит. Системний облік закриває всі наступні, і саме тут працює зв'язка із системою екологічного менеджменту.

ISO 14001 дає обліку парникових газів каркас, якого не дає жоден розрахунковий шаблон: реєстр екологічних аспектів стає повною мапою джерел викидів; реєстр законодавчих вимог тримає MRV і CBAM під постійним наглядом, а не «згадали, коли прийшов запит»; керування записами гарантує, що в кожної цифри є джерело й відповідальний; внутрішні аудити знаходять помилки раніше за верифікатора замовника.

Є і зворотний ефект, який рідко проговорюють: компаніям з налагодженим обліком викидів сертифікація за ISO 14001 дається помітно легше, бо найважча частина — дисципліна даних — уже готова. Як улаштований стандарт, скільки триває впровадження і як проходить сертифікаційний аудит, читайте в повному посібнику з ISO 14001. А тверезо оцінити, чи витримає поточний облік верифікацію або аудит клієнта, допомагає незалежна оцінка системи менеджменту.

Ekontrol з 2014 року працює як партнер Bureau Veritas в Україні. Для компаній, яким потрібен захищений облік викидів, ми закриваємо повний контур: постановка інвентаризації за GHG Protocol, підготовка операторів установок до відновленої MRV-звітності, впровадження системи екологічного менеджменту за ISO 14001, підготовка даних до CBAM-запитів і аудитів замовників.

Підхід у нас приземлений: не «зробимо красивий звіт», а налаштуємо процес, який ваша команда далі веде самостійно рік у рік. Якщо вже отримали запит на дані про викиди або сумніваєтеся, чи підпадає установка під MRV, зв'яжіться з командою Ekontrol — розберемо ситуацію на конкретних цифрах.