Держпродспоживслужба та BVL посилюють співпрацю: гармонізація моніторингу MRL, профілактика RASFF та вимоги ISO/IEC 17025 і IFS Food для експортерів

Держпродспоживслужба та BVL (Федеральне відомство із захисту прав споживачів та безпечності харчових продуктів Німеччини, Bundesamt für Verbraucherschutz und Lebensmittelsicherheit) у січні 2026 року перевели двосторонній діалог із площини дипломатичних консультацій у формат спільних технічних проєктів. За офіційними даними, які оприлюднила Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (ДПСС) 23 січня 2026 року, українську делегацію на переговорах очолив перший заступник Голови служби Олег Осіян за участі радниць Голови відомства Оксани Осьмачко та Соломії Старосольської.

Для українських агрохолдингів, переробних заводів та випробувальних центрів ця подія має пряме прикладне значення. Німеччина є найбільшим ринком збуту харчової продукції всередині Європейського Союзу та одночасно найсуворішим регуляторним фільтром для імпорту з третіх країн. Коли український регулятор бере за основу архітектуру BVL, змінюються правила відбору зразків, вимоги до чутливості хроматографічного обладнання та критерії позапланових інспекцій на виробництвах.

Правовим фундаментом цієї трансформації виступає Закон України № 2042-VIII «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин». Саме цей акт закріпив ризик-орієнтований підхід до перевірок операторів ринку, відбір зразків для лабораторних досліджень та механізм категоризації потужностей за ступенем ризику.

Розмежування оцінки ризиків та управління ризиками за моделлю BVL

Щоб зрозуміти, як саме зміниться український нагляд, варто розібрати інституційну будову німецької системи. У Федеративній Республіці Німеччина наукова оцінка ризиків (Risk Assessment) організаційно відокремлена від управління ризиками (Risk Management). Науковий аналіз токсикологічних порогів виконує Федеральний інститут оцінки ризиків (BfR), тоді як BVL виконує функцію операційного штабу управління ризиками, який координує роботу інспекційних органів усіх 16 федеральних земель (Bundesländer).

У щоденній практиці BVL об'єднує чотири інфраструктурні блоки, які тепер переносяться в українську модель державного контролю:

1. Національний контактний пункт у мережах RASFF та AAC: цілодобова обробка сповіщень про небезпечні харчові продукти й корми, простежуваність ланцюгів постачання та блокування невідповідних партій.
2. Координація Національних референс-лабораторій (NRL) та референс-лабораторії ЄС (EURL): у Берліні на базі BVL функціонує Європейська референс-лабораторія із залишків ветеринарних препаратів та контамінантів у продуктах тваринного походження, яка задає аналітичні стандарти для всього континенту.
3. Адміністрування національних програм моніторингу забезпечує формування річних планів контролю залишків пестицидів, мікотоксинів, важких металів і фармакологічно активних речовин.
4. Допуск препаратів захисту рослин і ветеринарних медикаментів встановлює безпечні періоди очікування до збору врожаю (PHI) та періоди виведення препаратів з організму тварин.

На практиці для бізнесу це означає кінець епохи формальних паперових перевірок. Інспектор ДПСС приходить на підприємство з конкретною аналітичною гіпотезою, сформованою на базі лабораторної статистики, а перевірка системи HACCP або ISO 22000 починається з верифікації протоколів випробувань акредитованих лабораторій.

Центральний технічний трек, який погодили Держпродспоживслужба та BVL, стосується синхронізації національних планів моніторингу залишків пестицидів, ветеринарних препаратів та забруднювачів у сировині й готовій продукції. Протягом багатьох років слабким місцем української системи залишався розрив між переліком показників, які досліджувалися всередині країни, та спектром активних речовин, які контролюють європейські прикордонні пости.

Німецька система контролю спирається на три взаємопов'язані програми, які адмініструє BVL. Перша програма має назву Nationaler Rückstandskontrollplan (NRKP) і охоплює продукцію тваринного походження: яловичину, свинину, м'ясо птиці, молоко, яйця, продукцію аквакультури та бджолиний мед. Друга програма, Lebensmittel-Monitoring, формує репрезентативний «ринковий кошик» рослинної та переробленої продукції для оцінки реального експозиційного навантаження на споживача. Третя програма, Bundesweiter Überwachungsplan (BÜp), спрямована на цільові перевірки високоризикових товарних категорій і процесів.

Методологія побудови цих планів базується на міжнародних стандартах аналізу ризиків Комісії Codex Alimentarius (FAO/WHO). Обсяг вибірки в кожному регіоні розраховується не за рівномірним географічним розподілом, а за формулою, що враховує тоннаж виробництва, токсикологічний профіль сполук, історію попередніх перевищень максимально допустимих рівнів (MRL) та кліматичні особливості сезону.

Архітектура планів NRKP та BÜp: від вибіркового контролю до ризик-орієнтованої матриці

У межах гармонізації з ЄС (Переговорний розділ 12 «Безпечність харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика») Україна зобов'язана щороку підтверджувати еквівалентність власного плану моніторингу залишків. Якщо національний план не покриває заборонені стимулятори росту, метаболіти нітрофуранів або сучасні системні фунгіциди, країна ризикує втратити право експорту відповідної товарної групи до Євросоюзу.

Співпраця з BVL дозволяє ДПСС перебудувати український моніторинг за чотирма прикладними правилами:

• Диференціація речовин Групи А та Групи B у тваринництві: речовини Групи А (хлорамфенікол, нітрофурани, нітроімідазоли, бета-агоністи, тиреостатики, стильбени) повністю заборонені до використання, тому для них діє принцип нульової толерантності на рівні референтних точок для дій (RPA). Речовини Групи B (дозволені антибіотики тетрациклінового, сульфаніламідного, макролідного рядів, нестероїдні протизапальні засоби, кокцидіостатики, а також мікотоксини, діоксини й важкі метали) контролюються на відповідність встановленим MRL.
• Фокус на дефолтному порозі пестицидів 0,01 мг/кг: у ЄС для будь-якої діючої речовини, яка не має окремо затвердженого ліміту для конкретної культури або була виведена з реєстру дозволених препаратів (наприклад, хлорпірифос, хлорпірифос-метил, тіаметоксам, імідаклоприд, манкоцеб), автоматично діє нижня межа аналітичного визначення 0,01 мг/кг.
• Контроль технологічних та природних контамінантів передбачає розширення моніторингу рослинних олій на ефіри 3-МХПД (3-MCPD), гліцидилові ефіри жирних кислот, поліциклічні ароматичні вуглеводні (ПАВ, включно з бенз(а)піреном і сумою ПАВ4) та мінеральні вуглеводні (MOSH/MOAH), а зернових та трав'яних сумішей на піролізидинові й тропанові алкалоїди.
• Неоголошений відбір проб на всіх ланках ланцюга означає, що у програмі NRKP значна частка проб відбирається безпосередньо на фермах і птахофабриках (сеча, плазма крові, корми, питна вода, пір'я) ще до забою тварин, що унеможливлює приховування застосування заборонених препаратів через вичікування періоду виведення.

Окремий блок перемовин між Олегом Осіяном та експертами BVL був присвячений швидкому інформуванню про ризики та кризовому реагуванню. Для українського експортера головним індикатором благополуччя на європейському ринку є відсутність компанії та її коду потужності в європейській системі швидкого оповіщення щодо харчових продуктів і кормів (RASFF, Rapid Alert System for Food and Feed).

BVL виконує роль німецького шлюзу RASFF. Коли митна або земельна інспекція в Гамбурзі, Бремені, Берліні чи Мюнхені виявляє невідповідність у партії української кукурудзи, соняшникової олії, меду, замороженої малини, волоських горіхів або м'яса птиці, лабораторний протокол надходить до BVL. Фахівці відомства перевіряють повноту доказової бази, оцінюють токсикологічний ризик і протягом кількох годин публікують нотифікацію в загальноєвропейській мережі Alert and Cooperation Network (ACN).

Варто чітко розрізняти три типи сповіщень RASFF, оскільки кожен із них запускає різні юридичні та фінансові наслідки для українського виробника:

• Alert Notification (Тривожне сповіщення): публікується, коли небезпечний продукт уже пройшов розмитнення, потрапив у дистрибуцію на внутрішньому ринку ЄС і становить серйозний ризик для здоров'я людей (наприклад, виявлення Salmonella Enteritidis у м'ясних напівфабрикатах, перевищення охратоксину А в спеціях або наявність забороненого хлорпірифосу в кондитерській сировині). Це запускає негайне примусове вилучення товару з полиць супермаркетів і публічне відкликання (Recall) за рахунок постачальника.
• Затримання та відмова у ввезенні на кордоні (Border Rejection) формується, коли невідповідність виявлено під час фізичного й лабораторного контролю на зовнішньому прикордонному контрольному посту ЄС (Border Control Post, BCP) у Польщі, Румунії, Словаччині, Угорщині чи портах Німеччини. Вантаж блокується на митному терміналі й підлягає поверненню (re-dispatch), знищенню або спеціальній переробці.
• Інформаційне сповіщення (Information Notification for Attention або for Follow-up) видається, коли ризик не вимагає екстреного відкликання або термін придатності партії вже минув, проте запис назавжди фіксується в історії експортера в системі TRACES NT.

Алгоритм ескалації ризиків у RASFF та фінансові наслідки Border Rejection

Прямі збитки від одного сповіщення типу Border Rejection рідко обмежуються вартістю лабораторного арбітражу. Простій рефрижератора або контейнера на прикордонному терміналі під час очікування результатів підтверджувального аналізу (від 5 до 14 діб), оплата митного складу, зворотна логістика або офіційна утилізація небезпечного вантажу коштують експортеру від 8 000 до 25 000 євро на одну фуру.

Проте головна загроза має системний характер. Якщо з певної третьої країни фіксується серія однотипних порушень у конкретній товарній позиції (наприклад, афлатоксини у зернових, пестициди в ягодах або нітрофурани в меді), Європейська Комісія вносить комбінацію «країна + код УКТЗЕД/CN» до переліку товарів, що підлягають тимчасовому посиленню офіційного контролю на кордонах ЄС. Тоді обов'язковій документальній, ідентифікаційній та фізичній перевірці з відбором проб підлягає кожна десята (10%), кожна п'ята (20%), кожна третя (30%) або кожна друга (50%) машина з цією продукцією.

Синхронізація процедур ДПСС із BVL покликана зупинити проблемні партії ще на етапі передвідвантажувального контролю всередині України, щоб убезпечити національних експортерів від потрапляння до санкційних списків посиленого прикордонного огляду.

У звіті про зустріч Держпродспоживслужба та BVL окремо виділили блок міжлабораторних порівняльних випробувань та забезпечення єдності вимірювань. Для керівників випробувальних центрів і директорів з якості харчових підприємств це прямий сигнал: довіра до українського сертифіката аналізу (Certificate of Analysis, CoA) у ЄС тримається виключно на виконанні вимог стандарту ISO/IEC 17025 та успішному проходженні міжнародних раундів перевірки кваліфікації.

Правовий механізм взаємного визнання результатів випробувань базується на Глобальній угоді про взаємне визнання Міжнародної кооперації з акредитації лабораторій (ILAC MRA) та двосторонній угоді EA MLA з Європейською кооперацією з акредитації, підписантом яких є Національне агентство з акредитації України (НААУ). Коли українська лабораторія має чинний атестат акредитації НААУ за ДСТУ EN ISO/IEC 17025 із відповідною сферою акредитації, її протоколи мають легітимний статус для міжнародної торгівлі. Проте на практиці європейські імпортери та наглядові органи перевіряють не сам факт наявності атестата, а реальну аналітичну спроможність лабораторії в конкретній матриці.

Саме тому BVL як координатор національних та європейських референс-лабораторій акцентує увагу на систематичній участі українських державних і приватних лабораторій у програмах перевірки кваліфікації (PT, Proficiency Testing) та міжлабораторних порівняннях (ILC, Inter-Laboratory Comparisons), організованих акредитованими за ISO/IEC 17043 провайдерами (FAPAS, BIPEA, LGC Standards, DRRR та спеціалізованими раундами EURL/BVL).

Оцінка z-score у раундах PT/ILC та вимоги НААУ і ILAC MRA

Пункт 7.7.2 стандарту ISO/IEC 17025 зобов'язує лабораторію моніторити достовірність своїх результатів шляхом порівняння з результатами інших лабораторій. Під час раунду PT провайдер розсилає учасникам зашифровані гомогенізовані зразки (наприклад, матрицю соняшникової олії зі слідовими кількостями ПАВ та пестицидів або сухе молоко з хлорамфеніколом і афлатоксином М1).

Після отримання результатів провайдер розраховує для кожної лабораторії статистичний індекс відхилення z-score за формулою z = (x - X) / SDPA, де x є результатом лабораторії, X виступає приписаним (істинним або консенсусним) значенням концентрації аналіту, а SDPA являє собою цільове стандартне відхилення для оцінки кваліфікації (часто розраховане за рівнянням Хорвіца-Томпсона для ультрамалих концентрацій нижче 120 мкг/кг).

Шкала оцінювання результатів PT/ILC не залишає місця для вільних трактувань:

1. |z| <= 2,0 (Задовільний результат): методика, калібрування приладу та кваліфікація аналітика підтверджені документально; лабораторія має право видавати протоколи з позначкою акредитації НААУ.
2. Діапазон 2,0 < |z| < 3,0 (сумнівний результат, сигнал попередження) вимагає негайного внутрішнього аналізу трендів на контрольних картах Шухарта, перевірки свіжості аналітичних стандартів та матричних ефектів. Два сумнівні результати поспіль за одним показником прирівнюються до незадовільного.
3. Показник |z| >= 3,0 (незадовільний результат, сигнал дії) зобов'язує лабораторію негайно відкрити процедуру управління невідповідною роботою за пунктом 7.10 стандарту ISO/IEC 17025, призупинити видачу акредитованих протоколів за цим методом, провести аналіз корінних причин (Root Cause Analysis), виконати коригувальні дії та підтвердити їх результативність у повторному раунді PT.

Під час технічної взаємодії з BVL українська мережа лабораторій ДПСС отримує доступ до методологічної бази німецьких референс-лабораторій для гармонізації внутрішньолабораторного контролю якості (IQC) та усунення систематичних похибок при роботі зі складними харчовими матрицями.

Модернізація лабораторної бази, яку визначили пріоритетом Держпродспоживслужба та BVL, не зводиться до закупівлі хроматографів. Навіть найдорожчий тандемний мас-спектрометр видасть хибнонегативний або хибнопозитивний результат, якщо метод пробопідготовки та інструментального детектування не пройшов повноцінну валідацію чи верифікацію відповідно до пункту 7.2.2 стандарту ISO/IEC 17025 та європейських керівництв з аналітичного контролю якості.

Для успішного проходження прикордонного контролю ЄС та аудитів німецьких торговельних мереж випробувальна лабораторія повинна закривати чотири критичні аналітичні напрями з використанням методів LC-MS/MS (рідинна хроматографія з тандемною мас-спектрометрією), GC-MS/MS (газова хроматографія з тандемною мас-спектрометрією) та ICP-MS (мас-спектрометрія з індуктивно зв'язаною плазмою).

Чотири критичні групи аналітів: пестициди, мікотоксини, ветпрепарати та важкі метали

Кожна товарна група українського агроекспорту має власний профіль хімічних небезпек та специфічні вимоги до пробопідготовки:

• Залишки пестицидів (Multi-Residue та Single-Residue методи): базовим стандартом пробопідготовки є метод QuEChERS (Quick, Easy, Cheap, Effective, Rugged, and Safe за стандартом EN 15662) з екстракцією ацетонітрилом, цитратним буферуванням та дисперсійною твердофазною екстракцією (d-SPE з сорбентами PSA, C18 та графітованою сажею GCB для видалення хлорофілу, ліпідів і стеролів). Термолабільні та полярні сполуки аналізують методом LC-MS/MS у режимі електроспрей-іонізації (ESI), а леткі, хлорорганічні та піретроїдні сполуки детектують на GC-MS/MS. Проте високополярні пестициди (гліфосат і його метаболіт AMPA, глюфосинат, хлормекват, мепікват, етефон, фосетил алюмінію, дитіокарбамати) не екстрагуються за класичною схемою QuEChERS і потребують окремих моновалентних методик (Single-Residue Methods, SRM) за протоколом QuPPe.
• Мікотоксини у зернових, олійних, горіхах, сухофруктах і спеціях: охоплюють афлатоксини (B1, B2, G1, G2 та метаболіт M1 у молочній сировині), охратоксин А (OTA), дезоксініваленол (DON), зеараленон (ZON), суму фумонізинів (B1 + B2) та трихотеценові токсини Т-2 і НТ-2 (для яких у ЄС діють жорсткі максимально допустимі рівні в зерні вівса, кукурудзи, ячменю та пшениці). Імуноферментний аналіз (ELISA) підходить лише для швидкого внутрішнього сортування зерна на елеваторі, але для експортної сертифікації необхідне очищення на імуноафінних колонках (IAC) або метод LC-MS/MS із використанням внутрішніх стандартів, мічених стабільними ізотопами вуглецю (13C).
• Ветеринарні препарати та фармакологічно активні речовини у меді, м'ясі птиці, яловичині, молоці та яєчних продуктах вимагають точного визначення метаболітів нітрофуранів (AOZ, AMOZ, AHD, SEM після кислотного гідролізу та дериватизації 2-нітробензальдегідом), хлорамфеніколу, нітроімідазолів, сульфаніламідів, тетрациклінів, фторхінолонів, макролідів та бета-агоністів. Тут чутливість приладів має досягати суб-мкг/кг рівня (частки на мільярд або трильйон, ppt), де референтна точка для дій (RPA) для хлорамфеніколу становить 0,15 мкг/кг, а для метаболітів нітрофуранів становить 0,5 мкг/кг.
• Важкі метали та токсичні елементи охоплюють визначення свинцю (Pb), кадмію (Cd), загальної ртуті (Hg) та неорганічного миш'яку (iAs) після мікрохвильового кислотного розкладання проби в закритих тефлонових автоклавах (HNO3 + H2O2) методом ICP-MS з колізійно-реакційною коміркою (He-mode для усунення поліатомних інтерференцій).

Критерії валідації методів за SANTE та пунктом 7.2.2 ISO/IEC 17025

Під час інспекцій та аудитів акредитованих лабораторій за стандартом ISO/IEC 17025 експерти перевіряють дотримання п'яти числових критеріїв валідації за європейським документом SANTE для аналізу пестицидів і мікотоксинів:

1. Ступінь вилучення (Recovery, правильність): середній відсоток повернення аналіту на збагачених (spiked) холостих матрицях має лежати в діапазоні 70-120% на кожному рівні фортифікації, починаючи з межі кількісного визначення (LOQ).
2. Прецизійність (збіжність RSDr та внутрішньолабораторна відтворюваність RSDwR): відносне стандартне відхилення серії паралельних вимірювань не повинно перевищувати 20%.
3. Лінійність калібрувальної характеристики передбачає побудову матрично-узгодженої кривої (Matrix-Matched Calibration) для компенсації іонної супресії або посилення сигналу в джерелі іонізації з коефіцієнтом детермінації R2 >= 0,99 при відхиленні розрахованих концентрацій точок калібрування (residuals) не більше +-20%.
4. Мас-спектрометрична ідентифікація за MRM-переходами вимагає для кожного аналіту реєструвати щонайменше два діагностичні переходи іонів-продуктів (кількісний перехід Quantifier і підтверджувальний перехід Qualifier). Відхилення часу утримування (Retention Time) аналіту в пробі від стандарту не може перевищувати +-0,1 хв, а співвідношення інтенсивностей піків іонних переходів (Ion Ratio) має збігатися зі стандартом у межах +-30%.
5. Розширена невизначеність вимірювань (U) при коефіцієнті охоплення k = 2 (рівень довіри 95%) за замовчуванням не повинна перевищувати 50% на рівні LOQ і MRL. Цей параметр має пряме юридичне значення: офіційний інспектор у ЄС визнає партію невідповідною лише тоді, коли виміряна концентрація мінус 50% розширеної невизначеності (C - U) все одно перевищує встановлений законом MRL.

Успішне проходження державного прикордонного контролю та відсутність нотифікацій у RASFF є лише базовим вхідним квитком на європейський ринок. Коли український виробник постачає продукцію до торговельних мереж Німеччини, Австрії, Швейцарії, Франції чи Великої Британії, він стикається з другим, значно суворішим рівнем регулювання: стандартами, визнаними Глобальною ініціативою з безпечності харчових продуктів (GFSI), а саме IFS, FSSC 22000 та BRCGS.

Для німецького організованого ритейлу (Aldi Nord, Aldi Süd, Lidl і Kaufland у складі Schwarz Gruppe, Rewe Group, Edeka та Metro) основним галузевим стандартом кваліфікації постачальників власних торгових марок (Private Label) та брендованої продукції виступає IFS Food v8. Департаменти якості цих мереж напряму використовують аналітичні звіти BVL (Lebensmittel-Monitoring та BÜp) для актуалізації своїх внутрішніх специфікацій для постачальників.

Вторинні стандарти Aldi, Lidl, Rewe та Edeka: ліміт 33% від MRL та квота на кількість діючих речовин

Чесне застереження для експортерів свіжих і заморожених ягід, фруктів, овочів, горіхів, меду, круп та олії: відповідність державному ліміту EU MRL ще не гарантує приймання партії на розподільчому центрі німецького ритейлера. Під тиском споживчих рейтингів Stiftung Warentest, Öko-Test та екологічних організацій німецькі торговельні мережі запровадили так звані вторинні стандарти (Secondary Standards) щодо залишків пестицидів:

1. Обмеження концентрації однієї діючої речовини на рівні 33% (третини) або 50% від офіційного EU MRL: якщо офіційний європейський ліміт для фунгіциду становить 0,30 мг/кг, специфікація Lidl або Rewe заблокує партію вже при показнику 0,11 мг/кг.
2. Ліміт на максимальну кількість виявлених пестицидів в одному зразку (Multi-Residue Cap): у більшості німецьких мереж допускається виявлення не більше 3, 4 або 5 різних діючих речовин в одній пробі, навіть якщо кожна з них присутня у слідовій концентрації на рівні 10% від MRL.
3. Сумарне вичерпання гострої референтної дози (ARfD) від сукупності виявлених речовин у розрахунку на дитячий організм не повинно перевищувати 80-100% від ARfD.
4. За правилом суми часток MRL сумарний відсоток від офіційних MRL для всіх знайдених у пробі пестицидів не має перевищувати 80% або 100%.

Ці комерційні та регуляторні вимоги вбудовані безпосередньо в чеклісти сертифікаційних аудитів за схемами GFSI:

• Стандарт IFS (IFS Food версія 8): вимагає документованої угоди з клієнтом щодо специфікацій сировини й готового продукту (розділ 4.2), ризик-орієнтованого схвалення постачальників (розділ 4.4) та обов'язкового проведення випробувань продукції виключно в лабораторіях, акредитованих за ISO/IEC 17025 (пункт 5.6.1). Якщо підприємство використовує неакредитовану внутрішню лабораторію, її результати мають регулярно перехресно верифікуватися в акредитованому центрі. Будь-який збій у системі простежуваності (KO № 4.18.1) або ігнорування коригувальних дій за результатами моніторингу контамінантів (KO № 5.11.1) призводить до втрати Knock-Out балів і негайної відмови у видачі сертифіката.
• Схема FSSC 22000 (версія 6) широко застосовується переробними підприємствами, олійноекстракційними заводами, елеваторами та виробниками інгредієнтів. У Додаткових вимогах FSSC 22000 пункт 2.5.1 (Управління послугами та закупленими матеріалами) прямо зобов'язує компанію мати документовану процедуру верифікації компетентності сторонніх і внутрішніх лабораторій за критеріями ISO/IEC 17025 та участі в раундах PT. Пункт 2.5.4 (Запобігання фальсифікації харчових продуктів, VACCP) вимагає оцінки вразливості сировини до економічно мотивованих підробок (наприклад, розбавлення олії чи додавання цукрових сиропів у мед, які також перевіряються лабораторіями BVL методом ізотопної мас-спектрометрії IRMS та ЯМР-спектроскопії).
• Стандарт BRCGS (Food Safety Issue 9) є обов'язковим для постачання у мережі Великої Британії, Скандинавії та глобальних мереж HoReCa, а також визнається німецькими дискаунтерами Aldi. Розділ 3.5 вимагає схвалення кожного постачальника на основі аналізу ризиків сировини, а розділ 5.6 регламентує періодичність лабораторних випробувань та достовірність результатів.

Зближення регуляторних практик, яке реалізують Держпродспоживслужба та BVL, вимагає від українських виробників перегляду внутрішньої документації систем управління безпечністю харчових продуктів за стандартами HACCP та ISO 22000. На багатьох підприємствах аналіз хімічних небезпек досі виглядає як формальна таблиця трирічної давнини, де в графі «Заходи керування» записано: «Сертифікат якості від постачальника та лабораторний контроль раз на рік». Під час інспекції за ризик-орієнтованим чеклістом або європейського клієнтського аудиту такий запис класифікується як критична чи суттєва невідповідність.

Сучасний аналіз небезпек за розділом 8.5 стандарту ISO 22000:2018 вимагає деталізації хімічних чинників до рівня конкретних молекул та джерел їх походження в ланцюгу постачання:

• Агрономічні та ветеринарні залишки в сировині: прив'язка вхідного контролю зерна, молока, м'яса, ягід чи овочів до технологічних карт обробок полів (Spray Records), дотримання періодів очікування до збору врожаю (Pre-Harvest Interval, PHI) та журналів ветеринарних обробок господарств.
• Вторинне забруднення під час зберігання та логістики часто виникає через перехресну контамінацію органічного або конвенційного зерна контактними інсектицидами зберігання (піриміфос-метилом, дельтаметрином, циперметрином) у силосах елеваторів, вагонах-зерновозах або трюмах суден, де раніше перевозили оброблене збіжжя.
• Технологічні контамінанти переробки та пакування включають міграцію мінеральних олій (MOSH/MOAH) із джутових мішків, переробленого картону або мастильних матеріалів обладнання без допуску NSF H1, а також утворення поліциклічних ароматичних вуглеводнів під час прямого сушіння зерна чи насіння соняшнику димовими газами.

Трирівневі сигнальні ліміти (Warning та Action Levels) у системі ISO 22000

Щоб запобігти відвантаженню проблемної партії на експорт, у процедурах моніторингу операційних програм-передумов (OPRP) та критичних точок контролю (CCP) впроваджують трирівневу шкалу внутрішніх сигнальних порогів:

1. Зелена зона (до 30% від офіційного EU MRL або до 50% від специфікації ритейлера): партія допускається до виробництва й експортного відвантаження у штатному режимі.
2. У жовтій зоні (Warning Level, від 30% до 50% від EU MRL) партія може бути спрямована на ринки зі стандартними регуляторними вимогами, але не відвантажується клієнтам із жорсткими вторинними стандартами німецького ритейлу. Одночасно служба якості ініціює позапланову перевірку технологічних журналів постачальника та переводить наступні три поставки від цього фермерського господарства в режим 100% вхідного лабораторного контролю.
3. У червоній зоні (Action Level, понад 50-70% від EU MRL або будь-яке перевищення LOQ для заборонених речовин) відбувається автоматичне блокування партії в ERP/WMS системі, фізична ізоляція в зоні карантину, запуск процедури управління невідповідним продуктом (пункт 8.9 ISO 22000), проведення кореневого аналізу причин за методом «5 Чому» або діаграмою Ісікави та перегляд статусу постачальника.

Така превентивна архітектура перетворює лабораторні витрати на керований страховий механізм і повністю узгоджується з очікуваннями державних інспекторів ДПСС та аудиторів міжнародних органів сертифікації.

Окрім лабораторного блоку та контролю MRL, Держпродспоживслужба та BVL узгодили три інституційні напрями, які безпосередньо змінюють операційне середовище для українського харчового бізнесу в 2026-2027 роках: цифровізацію державних реєстрів, нагляд за електронною комерцією та системне навчання персоналу.

Цифровізація реєстрів потужностей операторів ринку, електронних ветеринарних та фітосанітарних сертифікатів усуває головну проблему старого державного нагляду, якою була фрагментованість баз даних. У німецькій моделі BVL результати лабораторних досліджень із земельних інспекцій передаються у стандартизованому машиночитаному форматі (сумісному зі стандартом EFSA Standard Sample Description, SSD2). Коли українська система державного контролю інтегрує реєстри потужностей з електронною системою видачі сертифікатів та європейською мережею TRACES NT, інспектор бачить повний цифровий профіль підприємства: історію планових аудитів, категорію ризику, обсяги експорту та результати моніторингових проб за останні роки.

Німецький досвід підрозділу G@ZIELT у нагляді за e-commerce та БАДами

Особливу увагу на переговорах сторони приділили контролю онлайн-торгівлі харчовими продуктами. У Німеччині при BVL працює спеціалізований загальнонаціональний підрозділ G@ZIELT (Gemeinsame Zentralstelle «Kontrolle der im Internet gehandelten Erzeugnisse des LFGB und Tabakerzeugnisse»), створений спільно федеральним урядом і федеральними землями для нагляду за маркетплейсами, інтернет-магазинами та продавцями в соціальних мережах.

Аналітики G@ZIELT використовують автоматизований веб-скрейпінг і алгоритми пошуку для виявлення трьох категорій порушень в онлайн-торгівлі:

• Реалізація продукції незареєстрованими операторами ринку: продаж м'ясних, молочних, рибних, кондитерських виробів та готових страв без державної реєстрації потужності або експлуатаційного дозволу.
• Незаконний обіг дієтичних добавок (БАДів) та Novel Foods з недоведеною безпечністю охоплює продаж добавок із забороненими фармакологічними субстанціями, перевищеними дозами вітамінів і мінералів або непідтвердженими твердженнями про лікувальні властивості (Health Claims).
• Порушення вимог до дистанційного маркування та приховування інформації про алергени фіксується, коли на сторінці товару в інтернет-магазині до моменту здійснення покупки відсутній повний склад, виділення 14 основних алергенів, умови зберігання та найменування відповідального оператора ринку.

Інспектори BVL проводять контрольні онлайн-закупівлі (Mystery Shopping) з доставкою у випробувальні лабораторії та мають повноваження блокувати сторінки порушників через адміністрацію маркетплейсів. Перенесення цих методик у практику ДПСС означає, що українським виробникам дієтичних добавок, крафтової продукції, дарк-кітченам (dark kitchens) та онлайн-ритейлерам необхідно привести цифрові картки товарів і складську логістику у повну відповідність до харчового законодавства.

Четвертий компонент співпраці стосується підготовки фахівців. Йдеться про спільні тренінги для інспекторів ДПСС і спеціалістів державних лабораторій щодо правил відбору юридично значущих арбітражних проб, оцінки невизначеності вимірювань за допомогою підходу ISO/IEC 17025 та проведення аудитів систем HACCP на складних технологічних лініях.

Коли регуляторні відомства України та Німеччини синхронізують методи контролю, виграють ті компанії, які модернізують власні процедури на випередження, не чекаючи припису інспектора чи затримання фури на кордоні. Команда Еконтроль (Ekontrol) розробила покроковий 90-денний алгоритм адаптації для агроекспортерів, харчових заводів та випробувальних лабораторій.

Цей план розбитий на чотири інженерно-управлінські етапи з конкретними результатами на кожному кроці:

1. Етап 1 (Дні 1-15): Діагностичний аудит системи контролю контамінантів і лабораторної бази. Наші аудитори перевіряють актуальний реєстр небезпек вашого підприємства, специфікації сировини й пакування, контракти з постачальниками, протоколи випробувань за останні 12-24 місяці та чинну сферу акредитації вашої внутрішньої або підрядної лабораторії. Ви отримуєте детальний Gap-звіт із мапою ризиків щодо актуальних EU MRL, мікотоксинів, ветпрепаратів та вторинних вимог німецьких мереж Aldi, Lidl, Rewe й Edeka.
2. Етап 2 (Дні 16-45): Проєктування та впровадження систем менеджменту і валідація аналітичних методів. Для виробників ми оновлюємо плани HACCP, операційні програми-передумови за ISO 22000 та процедури схвалення постачальників і протидії фальсифікації (VACCP) за схемами FSSC 22000, IFS (IFS Food v8) або BRCGS (Issue 9). Для випробувальних лабораторій наші експерти розробляють документи системи менеджменту за ISO/IEC 17025, налаштовують протоколи валідації методів LC-MS/MS, GC-MS/MS та ICP-MS, розраховують бюджети невизначеності вимірювань (U <= 50%) і формують матрицю внутрішньолабораторного контролю якості.
3. На третьому етапі (Дні 46-75) ми організовуємо підключення лабораторії до раундів PT/ILC від акредитованих за ISO/IEC 17043 міжнародних провайдерів (FAPAS, BIPEA, LGC) для отримання оцінки |z| <= 2,0 та навчаємо персонал правилам відбору проб. На виробництві проводимо навчальну імітацію інциденту RASFF (Mock Recall) з перевіркою чотиригодинного нормативу розрахунку масового балансу від партії готового продукту до поля чи ферми постачальника.
4. Під час четвертого етапу (Дні 76-90) відбувається передсертифікаційна верифікація та супровід під час аудиту: консультанти Еконтроль проводять повний внутрішній перехресний аудит, допомагають закрити виявлені невідповідності (CAPA) та супроводжують команду підприємства або лабораторії під час оцінювання експертами НААУ, аудиторами міжнародних органів сертифікації чи технічними інспекторами європейських покупців.

Потрібна оцінка готовності вашого виробництва чи лабораторії до нових вимог контролю ЄС? Залиште заявку на сторінці контактів Еконтроль, і профільний провідний аудитор зв'яжеться з вами для обговорення технічного завдання.

При підготовці цього аналітичного огляду про те, як співпрацюють Держпродспоживслужба та BVL, використано офіційні нормативно-правові акти та матеріали профільних інституцій:

• Офіційний вебпортал Держпродспоживслужби України: матеріали про двосторонню зустріч керівництва ДПСС із представниками Федерального відомства із захисту прав споживачів та безпечності харчових продуктів Німеччини (BVL) щодо розвитку ризик-орієнтованого контролю, цифровізації та лабораторної мережі (dpss.gov.ua).
• Верховна Рада України: Закон України № 2042-VIII «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», який визначає правові засади ризик-орієнтованих інспекцій, відбору зразків та лабораторного моніторингу.
• Реєстри акредитованих випробувальних лабораторій та правила акредитації за стандартом ДСТУ EN ISO/IEC 17025 оприлюднені на порталі Національного агентства з акредитації України (naau.org.ua).
• Глобальна угода про взаємне визнання протоколів випробувань ILAC MRA та вимоги до участі лабораторій у програмах перевірки кваліфікації PT/ILC доступні на ресурсі International Laboratory Accreditation Cooperation (ilac.org).
• Міжнародні стандарти аналізу ризиків у харчовому ланцюгу та керівництва з валідації методів контролю залишків пестицидів і ветеринарних препаратів опубліковані Комісією Codex Alimentarius (fao.org/fao-who-codexalimentarius).

Співпраця, яку розбудовують Держпродспоживслужба та BVL у 2026 році, задає чіткий інженерний стандарт для всього українського агропродовольчого ринку. Щоб підготувати ваше підприємство чи випробувальну лабораторію до нових правил перевірок, скористайтеся послугами компанії Еконтроль: проведіть діагностичний аудит, замовте впровадження систем менеджменту та отримайте професійний супровід під час аудиту, звернувшись через сторінку контактів.