Хто долучився до координаційної зустрічі
Участь у засіданні взяли представники Держпродспоживслужби на чолі із заступниками Голови Олегом Осіяном та Володимиром Кустуровим. До діалогу також долучилися представники профільного міністерства України, Посольства Данії в Україні та Данської ветеринарної та харчової адміністрації.
Такий склад учасників важливий для практичної реалізації домовленостей. Коли в обговоренні беруть участь регулятор, дипломатичний канал і профільні технічні інституції, рішення можуть швидше переходити у формат робочих планів, процедур, інструкцій та навчальних програм, а не залишатися на рівні загальних намірів.
Окремо варто відзначити, що переговори відбувалися у рамці Стратегічного секторального співробітництва. Це означає довгостроковий горизонт взаємодії, де пріоритети узгоджуються не точково, а як частина ширшої реформи державного контролю, наближеної до вимог Європейського Союзу.
Які пріоритети визначено на 2026 рік
Під час зустрічі сторони погодили, що ключовим фокусом на 2026 рік має бути підвищення інституційної спроможності компетентних органів і впровадження ресурсоефективної системи державного контролю. Простими словами, йдеться про модель, у якій контроль будується не за принципом «більше перевірок за будь-яку ціну», а за принципом «краща якість рішень на основі ризиків, даних і чіткої координації».
Пріоритетні треки співпраці включають:
- безпечність харчових продуктів;
- ветеринарну медицину;
- здоров'я та благополуччя тварин;
- фітосанітарний контроль;
- посилення прикордонного контролю;
- екологічно дружні підходи в аграрному та харчовому секторах.
У практичній площині такий підхід дає змогу одночасно вирішувати дві задачі: підвищувати рівень захисту споживача всередині країни та зміцнювати довіру до української продукції на зовнішніх ринках. Саме ця подвійна цінність і робить співпрацю з Данією стратегічно важливою.
Лабораторна мережа та моніторинг АМР
Одним із центральних напрямів, який було окремо підкреслено під час зустрічі, є розвиток лабораторної мережі України. Данська підтримка охоплює і методичний, і практичний компоненти: від допомоги в опануванні сучасних методів випробувань до покращення підходів до аналізу результатів.
Окрему вагу має тема моніторингу АМР (антибіотикорезистентності). Для системи безпечності харчових продуктів це критичний виклик, адже АМР пов'язана одночасно з ветеринарним наглядом, контролем продукції, раціональним використанням антимікробних препаратів і міжсекторальною взаємодією за принципом One Health.
Коли лабораторна інфраструктура працює за сучасними європейськими підходами, держава отримує точніші дані для рішень, а бізнес - більш передбачувані правила контролю. Це важливо і для внутрішнього ринку, і для експорту, де лабораторна доказовість напряму впливає на репутацію країни-постачальника.
Оновлення нормативної бази та правил відбору зразків
У межах переговорів також обговорювалися питання вдосконалення нормативно-правової бази. Зокрема, увага була приділена підходам до відбору зразків, їх кількості, періодичності та іншим параметрам, що визначають якість державного моніторингу.
На практиці це один із найважливіших блоків. Навіть найкраще лабораторне обладнання не компенсує недоліки на етапі відбору проб. Якщо методика або періодичність сформовані невдало, система може отримувати спотворену картину ризиків. Тому гармонізація правил відбору з європейськими підходами є базовою умовою ефективного контролю.
Для операторів ринку цей напрям теж має пряме значення: більш чіткі та стандартизовані правила зменшують невизначеність, спрощують планування внутрішніх процедур і дозволяють краще готуватися до перевірок.
Фітосанітарія, прикордонний контроль і «зелені» рішення
Окремий акцент зустрічі стосувався фітосанітарних питань, зокрема регулювання вимог та використання паспортів рослин. У поєднанні з розвитком прикордонного контролю це формує цілісну лінію захисту: від внутрішнього моніторингу до контролю ризиків на вході та виході з ринку.
Сторони також наголосили на важливості екологічно дружніх рішень у харчовому та аграрному секторах. Такий вектор відповідає загальноєвропейському тренду, де безпечність продукції дедалі тісніше пов'язується зі сталими практиками виробництва, обігу та контролю.
Для України це не лише питання відповідності європейській політиці. Це також питання конкурентоспроможності. Ринки дедалі активніше оцінюють не тільки кінцевий продукт, а й екологічний та регуляторний профіль ланцюга постачання.
Чому ця новина важлива для українського бізнесу
Погоджені пріоритети співпраці між Україною та Данією створюють для бізнесу чіткий сигнал: контрольне середовище у 2026 році ставатиме більш структурованим, ризик-орієнтованим і технологічно підсиленим. Це означає, що підприємствам доцільно готуватися до вищих вимог заздалегідь, а не в момент безпосередньої перевірки.
У першу чергу це стосується:
- виробників харчових продуктів;
- операторів аграрного ринку;
- експортерів продукції тваринного та рослинного походження;
- лабораторій і сервісних провайдерів, які працюють із контролем якості;
- компаній, залучених до прикордонної логістики.
Для цих сегментів практичний ефект від узгоджених кроків може проявитися у вигляді більшої передбачуваності перевірок, точніших очікувань щодо документування, жорсткішої уваги до простежуваності та вищої ролі лабораторних доказів під час прийняття регуляторних рішень.
Що варто зробити компаніям уже зараз
Щоб адаптуватися до нового фокусу державного контролю, бізнесу варто діяти проактивно. Базовий перелік кроків може бути таким:
- Переглянути внутрішні програми моніторингу з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
- Оновити процедури відбору та обліку зразків, щоб забезпечити відтворюваність даних.
- Перевірити готовність до фітосанітарних вимог, зокрема щодо документування і простежуваності.
- Підсилити навчання персоналу, відповідального за контроль якості та взаємодію з регулятором.
- Оцінити, наскільки поточні процеси компанії узгоджуються з європейськими практиками.
Ці кроки не потребують одночасної масштабної перебудови. Але саме вони формують основу для стабільної роботи у середовищі, де контроль дедалі більше опирається на дані, координацію і доказову базу.
Висновок
Засідання Координаційної робочої групи між Україною та Королівством Данія зафіксувало важливу річ: у 2026 році співпраця переходить у прикладну фазу, де пріоритетами стають інституційна спроможність, лабораторна модернізація, якісний моніторинг, фітосанітарія та ресурсоефективний державний контроль.
Для системи безпечності харчових продуктів це означає рух до більш зрілої та європейсько-орієнтованої моделі. Для бізнесу - потребу посилювати власні процеси і будувати роботу на принципах прозорості, доказовості та керованості ризиків.
У підсумку виграє не лише регуляторна система. Виграють споживачі, оператори ринку і країна загалом, оскільки якісна інфраструктура контролю безпосередньо впливає на безпечність продуктів, довіру до українського ринку та довгострокову конкурентоспроможність агропродовольчого сектору.
Теги
Потрібна консультація щодо сертифікації?
Безкоштовна консультаціяЗміст
- Хто долучився до координаційної зустрічі
- Які пріоритети визначено на 2026 рік
- Лабораторна мережа та моніторинг АМР
- Оновлення нормативної бази та правил відбору зразків
- Фітосанітарія, прикордонний контроль і «зелені» рішення
- Чому ця новина важлива для українського бізнесу
- Що варто зробити компаніям уже зараз
- Висновок
Хто долучився до координаційної зустрічі
Участь у засіданні взяли представники Держпродспоживслужби на чолі із заступниками Голови Олегом Осіяном та Володимиром Кустуровим. До діалогу також долучилися представники профільного міністерства України, Посольства Данії в Україні та Данської ветеринарної та харчової адміністрації.
Такий склад учасників важливий для практичної реалізації домовленостей. Коли в обговоренні беруть участь регулятор, дипломатичний канал і профільні технічні інституції, рішення можуть швидше переходити у формат робочих планів, процедур, інструкцій та навчальних програм, а не залишатися на рівні загальних намірів.
Окремо варто відзначити, що переговори відбувалися у рамці Стратегічного секторального співробітництва. Це означає довгостроковий горизонт взаємодії, де пріоритети узгоджуються не точково, а як частина ширшої реформи державного контролю, наближеної до вимог Європейського Союзу.
Які пріоритети визначено на 2026 рік
Під час зустрічі сторони погодили, що ключовим фокусом на 2026 рік має бути підвищення інституційної спроможності компетентних органів і впровадження ресурсоефективної системи державного контролю. Простими словами, йдеться про модель, у якій контроль будується не за принципом «більше перевірок за будь-яку ціну», а за принципом «краща якість рішень на основі ризиків, даних і чіткої координації».
Пріоритетні треки співпраці включають:
- безпечність харчових продуктів;
- ветеринарну медицину;
- здоров'я та благополуччя тварин;
- фітосанітарний контроль;
- посилення прикордонного контролю;
- екологічно дружні підходи в аграрному та харчовому секторах.
У практичній площині такий підхід дає змогу одночасно вирішувати дві задачі: підвищувати рівень захисту споживача всередині країни та зміцнювати довіру до української продукції на зовнішніх ринках. Саме ця подвійна цінність і робить співпрацю з Данією стратегічно важливою.
Лабораторна мережа та моніторинг АМР
Одним із центральних напрямів, який було окремо підкреслено під час зустрічі, є розвиток лабораторної мережі України. Данська підтримка охоплює і методичний, і практичний компоненти: від допомоги в опануванні сучасних методів випробувань до покращення підходів до аналізу результатів.
Окрему вагу має тема моніторингу АМР (антибіотикорезистентності). Для системи безпечності харчових продуктів це критичний виклик, адже АМР пов'язана одночасно з ветеринарним наглядом, контролем продукції, раціональним використанням антимікробних препаратів і міжсекторальною взаємодією за принципом One Health.
Коли лабораторна інфраструктура працює за сучасними європейськими підходами, держава отримує точніші дані для рішень, а бізнес - більш передбачувані правила контролю. Це важливо і для внутрішнього ринку, і для експорту, де лабораторна доказовість напряму впливає на репутацію країни-постачальника.
Оновлення нормативної бази та правил відбору зразків
У межах переговорів також обговорювалися питання вдосконалення нормативно-правової бази. Зокрема, увага була приділена підходам до відбору зразків, їх кількості, періодичності та іншим параметрам, що визначають якість державного моніторингу.
На практиці це один із найважливіших блоків. Навіть найкраще лабораторне обладнання не компенсує недоліки на етапі відбору проб. Якщо методика або періодичність сформовані невдало, система може отримувати спотворену картину ризиків. Тому гармонізація правил відбору з європейськими підходами є базовою умовою ефективного контролю.
Для операторів ринку цей напрям теж має пряме значення: більш чіткі та стандартизовані правила зменшують невизначеність, спрощують планування внутрішніх процедур і дозволяють краще готуватися до перевірок.
Фітосанітарія, прикордонний контроль і «зелені» рішення
Окремий акцент зустрічі стосувався фітосанітарних питань, зокрема регулювання вимог та використання паспортів рослин. У поєднанні з розвитком прикордонного контролю це формує цілісну лінію захисту: від внутрішнього моніторингу до контролю ризиків на вході та виході з ринку.
Сторони також наголосили на важливості екологічно дружніх рішень у харчовому та аграрному секторах. Такий вектор відповідає загальноєвропейському тренду, де безпечність продукції дедалі тісніше пов'язується зі сталими практиками виробництва, обігу та контролю.
Для України це не лише питання відповідності європейській політиці. Це також питання конкурентоспроможності. Ринки дедалі активніше оцінюють не тільки кінцевий продукт, а й екологічний та регуляторний профіль ланцюга постачання.
Чому ця новина важлива для українського бізнесу
Погоджені пріоритети співпраці між Україною та Данією створюють для бізнесу чіткий сигнал: контрольне середовище у 2026 році ставатиме більш структурованим, ризик-орієнтованим і технологічно підсиленим. Це означає, що підприємствам доцільно готуватися до вищих вимог заздалегідь, а не в момент безпосередньої перевірки.
У першу чергу це стосується:
- виробників харчових продуктів;
- операторів аграрного ринку;
- експортерів продукції тваринного та рослинного походження;
- лабораторій і сервісних провайдерів, які працюють із контролем якості;
- компаній, залучених до прикордонної логістики.
Для цих сегментів практичний ефект від узгоджених кроків може проявитися у вигляді більшої передбачуваності перевірок, точніших очікувань щодо документування, жорсткішої уваги до простежуваності та вищої ролі лабораторних доказів під час прийняття регуляторних рішень.
Що варто зробити компаніям уже зараз
Щоб адаптуватися до нового фокусу державного контролю, бізнесу варто діяти проактивно. Базовий перелік кроків може бути таким:
- Переглянути внутрішні програми моніторингу з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
- Оновити процедури відбору та обліку зразків, щоб забезпечити відтворюваність даних.
- Перевірити готовність до фітосанітарних вимог, зокрема щодо документування і простежуваності.
- Підсилити навчання персоналу, відповідального за контроль якості та взаємодію з регулятором.
- Оцінити, наскільки поточні процеси компанії узгоджуються з європейськими практиками.
Ці кроки не потребують одночасної масштабної перебудови. Але саме вони формують основу для стабільної роботи у середовищі, де контроль дедалі більше опирається на дані, координацію і доказову базу.
Висновок
Засідання Координаційної робочої групи між Україною та Королівством Данія зафіксувало важливу річ: у 2026 році співпраця переходить у прикладну фазу, де пріоритетами стають інституційна спроможність, лабораторна модернізація, якісний моніторинг, фітосанітарія та ресурсоефективний державний контроль.
Для системи безпечності харчових продуктів це означає рух до більш зрілої та європейсько-орієнтованої моделі. Для бізнесу - потребу посилювати власні процеси і будувати роботу на принципах прозорості, доказовості та керованості ризиків.
У підсумку виграє не лише регуляторна система. Виграють споживачі, оператори ринку і країна загалом, оскільки якісна інфраструктура контролю безпосередньо впливає на безпечність продуктів, довіру до українського ринку та довгострокову конкурентоспроможність агропродовольчого сектору.
