Хто долучився до координаційної зустрічі
28 січня 2026 року Україна і Данія провели онлайн-засідання Координаційної робочої групи (CWG) та узгодили, над чим працюватимуть у продовольстві й агросекторі протягом року. Пріоритет віддали першому півріччю.
Українську сторону представляли заступники Голови Держпродспоживслужби Олег Осіян і Володимир Кустуров, а також Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України. З данського боку долучилися Посольство Данії в Україні та Данська ветеринарна і харчова адміністрація (Fødevarestyrelsen): орган, який виконує в Данії ті самі функції, що ДПСС в Україні.
Володимир Кустуров сформулював рамку партнерства прямо:
«Ми розглядаємо дансько-українське партнерство як важливий інструмент реальних змін. Це можливість системно оновити підходи до державного контролю, зробити їх прозорішими, ефективнішими та такими, що відповідають європейським вимогам».
Склад учасників тут важить більше, ніж здається. Коли за одним столом сидять регулятор, дипломатичний канал і технічна установа-візаві, домовленість має шанс дожити до інструкції та плану навчань, а не осісти в протоколі.
Факти зустрічі коротко
Дата: 28 січня 2026 року, онлайн-формат. Формат: засідання Координаційної робочої групи (CWG) у межах Стратегічного секторального співробітництва між Україною та Королівством Данія у сфері продовольства та сільського господарства. Учасники: Держпродспоживслужба (заступники Голови Олег Осіян і Володимир Кустуров), Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, Посольство Данії в Україні, Данська ветеринарна та харчова адміністрація. Предмет: план спільних заходів на 2026 рік із пріоритетом на перше півріччя. Офіційне повідомлення опубліковане 29 січня 2026 року.
Які пріоритети визначено на 2026 рік
У центрі уваги: посилення інституційної спроможності компетентних органів, впровадження ресурсоефективної системи державного контролю і наближення українських процедур до стандартів ЄС.
«Ресурсоефективність» тут не евфемізм для «менше перевірок». Ідеться про модель, у якій час інспектора йде туди, де ризик вищий, а рішення спирається на результат випробування.
Напрями, за якими обговорювали конкретні кроки:
- безпечність харчових продуктів;
- ветеринарна медицина, здоров'я та благополуччя тварин;
- фітосанітарний контроль;
- прикордонний контроль як елемент системи державного контролю, а не окрема функція;
- екологічно дружні («зелені») рішення в харчовому й аграрному секторах.
Формати роботи назвали теж цілком конкретні: експертні місії, онлайн-консультації, вебінари та навчальні заходи. Це вже не абстрактний «обмін досвідом», а календар, під який виділяють людей і бюджет часу.
Варто розуміти масштаб самої програми. Стратегічне секторальне співробітництво (Strategic Sector Cooperation): данський інструмент, за яким державні органи Данії працюють із органами-візаві країн-партнерів над спроможністю, законодавством і регуляторною рамкою. В Україні Данія запустила дві інсепційні фази SSC у 2024 році: водні ресурси та довкілля, а також продовольство і сільське господарство. Тобто нинішня CWG: не разова зустріч, а робочий орган програми, що триває вже третій рік.
Лабораторна мережа та моніторинг АМР
Найзмістовніша частина повідомлення: цитата Олега Осіяна. Вона пояснює, за що саме вдячна українська сторона:
«Дуже важливою є надана методична й практична підтримка, яка допоможе швидше впровадити сучасні європейські підходи до досліджень матеріалів і виробів, що контактують з харчовими продуктами, а також до моніторингу АМР та інших напрямів. Особливо цінною є співпраця з практичного опанування методів випробувань, контролю та аналізу результатів».
Зверніть увагу на перший пункт, бо в переказах новини він майже завжди губиться. Матеріали й вироби, що контактують з харчовими продуктами (food contact materials, FCM): це пакування, тара, конвеєрні стрічки, ущільнювачі, рукавички. Українських лабораторій, які закривають повний спектр міграційних випробувань за європейськими методиками, критично мало, і кожен експортер до ЄС стикався з цим особисто.
Моніторинг АМР: друга тема, і в неї вже є правова рамка. З 1 березня 2026 року в Україні діє національний моніторинг антимікробної резистентності за методологією EUCAST; його запустив закон про ветеринарну медицину разом із наказом Мінагрополітики. Данська підтримка лягає саме на цю щойно створену конструкцію.
Для лабораторії все зрештою впирається в акредитацію. Метод, освоєний на навчальному візиті, треба валідувати, внести до сфери акредитації та підтримувати: а це вже територія ISO/IEC 17025 і регулярних міжлабораторних порівнянь.
Оновлення нормативної бази та правил відбору зразків
Другу половину цитати Осіяна легко проґавити, а вона про найбуденніше: підтримку «в удосконаленні нормативно-правової бази, зокрема щодо відбору зразків, їх кількості та періодичності».
Звучить як технічна дрібниця. Насправді це фундамент усього моніторингу.
Найдорожчий мас-спектрометр не врятує, якщо пробу відібрали не там, не так і не тоді. Помилка на етапі відбору не виправляється на етапі випробування, вона просто тиражується у звіті з виглядом достовірного результату. Занизьте періодичність: і держава роками бачитиме рожеву картинку. Завищте: і ресурс лабораторій згорить на зразках, які нічого не показують.
Операторам ринку від гармонізації цих правил є цілком прикладна користь. Чіткіші вимоги до точок, кількості та періодичності проб звужують «сірі зони» у власних програмах виробничого контролю, які сьогодні кожен трактує на свій розсуд.
Фітосанітарія, прикордонний контроль і «зелені» рішення
Тут повідомлення робить зв'язок, який у переказах зазвичай розпадається. «Зелені» рішення в харчовому й аграрному секторах ДПСС згадує не окремим пунктом, а саме через регулювання фітосанітарних вимог і використання паспортів рослин.
Паспорт рослин: це не сертифікат якості й не експортний документ. Це маркування, що супроводжує підкарантинний матеріал у межах ринку і дозволяє відстежити партію до оператора, який ввів її в обіг. Хто б із аграріїв не бурчав на зайвий папірець, саме він робить можливим швидке локалізування спалаху замість суцільної заборони на регіон.
Прикордонний контроль у повідомленні названо елементом системи державного контролю. Різниця не косметична: контроль на вході має спиратися на ті самі дані й ті самі лабораторії, що й внутрішній моніторинг, інакше на кордоні виникає окрема реальність зі своїми критеріями.
Де закінчується новина і починається наш висновок
Офіційне повідомлення Держпродспоживслужби: це протокол про наміри на 2026 рік. У ньому немає ні нових вимог до операторів ринку, ні дат набрання чинності, ні обіцянок «цифровізації контролю». Усе, що нижче про підготовку бізнесу,: редакційний висновок Ekontrol із логіки узгоджених напрямів, а не позиція держави. Жодного нового обов'язку для вашого підприємства з цієї зустрічі завтра не виникає.
Готовність до контролю за європейськими правилами
Ekontrol готує харчові та аграрні підприємства до державного контролю і сертифікації: діагностика системи HACCP, програми виробничого контролю, простежуваність партій, супровід сертифікаційного аудиту. Партнер Bureau Veritas в Україні.
Сертифікація ISO 22000Чому ця новина важлива для українського бізнесу
Чесна відповідь: сама по собі: не критично. 28 січня не з'явилося жодного нового обов'язку.
Важить вектор. Данську допомогу спрямовують не в кількість перевірок, а у спроможність: лабораторії, методики, правила відбору проб, координацію між органами. Через рік-два це проявиться в тому, як із вами розмовлятиме інспектор: із посиланням на результат випробування, а не на зауваження до оформлення журналу.
Найшвидше зміну відчують:
- виробники харчових продуктів, особливо ті, хто працює з пакуванням і тарою;
- лабораторії та випробувальні центри, бо освоєння нових методик лягає саме на них;
- експортери продукції тваринного й рослинного походження;
- оператори, залучені до прикордонної логістики та обігу підкарантинного матеріалу.
Схожий сценарій уже розгортався з німецьким BVL: Держпродспоживслужба та BVL посилюють співпрацю. Той самий набір інструментів, той самий фокус на лабораторній спроможності. Порівняння двох партнерств за рік буде показовим саме тому, що інструменти однакові.
Що варто зробити компаніям уже зараз
Нічого термінового. Але три речі варто перевірити, поки є час, а не за тиждень до перевірки.
Перше: програма виробничого контролю. Подивіться, звідки взялися ваші точки й періодичність відбору проб: з оцінки ризиків чи зі старого шаблону, який ніхто не переглядав від моменту впровадження HACCP. Якщо друге, то це найдешевша правка з усіх можливих.
Друге: простежуваність. Партія, яку ви не можете зібрати за годину, у суперечці з регулятором коштує дорожче за будь-яку лабораторію. Це стосується і паспортів рослин, якщо ви працюєте з підкарантинним матеріалом.
Третє: люди. Той, хто відбирає пробу, і той, хто спілкується з інспектором, часто одна й та сама людина, а навчена вона зазвичай усно, «як робили торік». Формалізуйте: інструкція, запис про навчання, перевірка розуміння.
Четверте: необов'язкове, але корисне. Якщо ваш ринок збуту ЄС, звірте власні процедури з тим, як ці ж питання врегульовані там. Gap-аналіз перед аудитом обходиться дешевше, ніж розрив, знайдений під час аудиту.
Висновок
Засідання CWG 28 січня: не подія, а точка в календарі данської програми, що триває в Україні з 2024 року. Значення має те, що за нею стоїть: методики для матеріалів, які контактують з харчовими продуктами, моніторинг АМР, правила відбору зразків, паспорти рослин, прикордонний контроль. Плюс конкретні формати роботи на перше півріччя.
Чи дійде ця підтримка до районних лабораторій, а не залишиться на рівні центрального апарату? Ось питання, за яким варто стежити. Якщо дійде, це буде найпомітніша зміна в українському державному контролі за кілька років. Якщо ні, ми отримаємо ще один звіт про успішну співпрацю.
Наскільки вагомим партнером Україна виходить у таких перемовинах, видно з цифр експорту: аграрна мапа світу після великої війни.
Джерела
- Держпродспоживслужба, «Україна та Данія узгодили пріоритети співпраці у сфері продовольства та сільського господарства на 2026 рік», 29.01.2026: dpss.gov.ua
- Ministry of Foreign Affairs of Denmark, «Strategic Framework. Denmark's Partnership with Ukraine», 17.03.2025: um.dk
- Danida, огляд проєктів Strategic Sector Cooperation: um.dk
- Данська ветеринарна та харчова адміністрація (Fødevarestyrelsen): foedevarestyrelsen.dk
- Держпродспоживслужба, міжнародна технічна співпраця: dpss.gov.ua
Потрібна консультація щодо сертифікації?
Безкоштовна консультаціяЗміст
- Хто долучився до координаційної зустрічі
- Які пріоритети визначено на 2026 рік
- Лабораторна мережа та моніторинг АМР
- Оновлення нормативної бази та правил відбору зразків
- Фітосанітарія, прикордонний контроль і «зелені» рішення
- Чому ця новина важлива для українського бізнесу
- Що варто зробити компаніям уже зараз
- Висновок
- Джерела
Хто долучився до координаційної зустрічі
28 січня 2026 року Україна і Данія провели онлайн-засідання Координаційної робочої групи (CWG) та узгодили, над чим працюватимуть у продовольстві й агросекторі протягом року. Пріоритет віддали першому півріччю.
Українську сторону представляли заступники Голови Держпродспоживслужби Олег Осіян і Володимир Кустуров, а також Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України. З данського боку долучилися Посольство Данії в Україні та Данська ветеринарна і харчова адміністрація (Fødevarestyrelsen): орган, який виконує в Данії ті самі функції, що ДПСС в Україні.
Володимир Кустуров сформулював рамку партнерства прямо:
«Ми розглядаємо дансько-українське партнерство як важливий інструмент реальних змін. Це можливість системно оновити підходи до державного контролю, зробити їх прозорішими, ефективнішими та такими, що відповідають європейським вимогам».
Склад учасників тут важить більше, ніж здається. Коли за одним столом сидять регулятор, дипломатичний канал і технічна установа-візаві, домовленість має шанс дожити до інструкції та плану навчань, а не осісти в протоколі.
Факти зустрічі коротко
Дата: 28 січня 2026 року, онлайн-формат. Формат: засідання Координаційної робочої групи (CWG) у межах Стратегічного секторального співробітництва між Україною та Королівством Данія у сфері продовольства та сільського господарства. Учасники: Держпродспоживслужба (заступники Голови Олег Осіян і Володимир Кустуров), Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, Посольство Данії в Україні, Данська ветеринарна та харчова адміністрація. Предмет: план спільних заходів на 2026 рік із пріоритетом на перше півріччя. Офіційне повідомлення опубліковане 29 січня 2026 року.
Які пріоритети визначено на 2026 рік
У центрі уваги: посилення інституційної спроможності компетентних органів, впровадження ресурсоефективної системи державного контролю і наближення українських процедур до стандартів ЄС.
«Ресурсоефективність» тут не евфемізм для «менше перевірок». Ідеться про модель, у якій час інспектора йде туди, де ризик вищий, а рішення спирається на результат випробування.
Напрями, за якими обговорювали конкретні кроки:
- безпечність харчових продуктів;
- ветеринарна медицина, здоров'я та благополуччя тварин;
- фітосанітарний контроль;
- прикордонний контроль як елемент системи державного контролю, а не окрема функція;
- екологічно дружні («зелені») рішення в харчовому й аграрному секторах.
Формати роботи назвали теж цілком конкретні: експертні місії, онлайн-консультації, вебінари та навчальні заходи. Це вже не абстрактний «обмін досвідом», а календар, під який виділяють людей і бюджет часу.
Варто розуміти масштаб самої програми. Стратегічне секторальне співробітництво (Strategic Sector Cooperation): данський інструмент, за яким державні органи Данії працюють із органами-візаві країн-партнерів над спроможністю, законодавством і регуляторною рамкою. В Україні Данія запустила дві інсепційні фази SSC у 2024 році: водні ресурси та довкілля, а також продовольство і сільське господарство. Тобто нинішня CWG: не разова зустріч, а робочий орган програми, що триває вже третій рік.
Лабораторна мережа та моніторинг АМР
Найзмістовніша частина повідомлення: цитата Олега Осіяна. Вона пояснює, за що саме вдячна українська сторона:
«Дуже важливою є надана методична й практична підтримка, яка допоможе швидше впровадити сучасні європейські підходи до досліджень матеріалів і виробів, що контактують з харчовими продуктами, а також до моніторингу АМР та інших напрямів. Особливо цінною є співпраця з практичного опанування методів випробувань, контролю та аналізу результатів».
Зверніть увагу на перший пункт, бо в переказах новини він майже завжди губиться. Матеріали й вироби, що контактують з харчовими продуктами (food contact materials, FCM): це пакування, тара, конвеєрні стрічки, ущільнювачі, рукавички. Українських лабораторій, які закривають повний спектр міграційних випробувань за європейськими методиками, критично мало, і кожен експортер до ЄС стикався з цим особисто.
Моніторинг АМР: друга тема, і в неї вже є правова рамка. З 1 березня 2026 року в Україні діє національний моніторинг антимікробної резистентності за методологією EUCAST; його запустив закон про ветеринарну медицину разом із наказом Мінагрополітики. Данська підтримка лягає саме на цю щойно створену конструкцію.
Для лабораторії все зрештою впирається в акредитацію. Метод, освоєний на навчальному візиті, треба валідувати, внести до сфери акредитації та підтримувати: а це вже територія ISO/IEC 17025 і регулярних міжлабораторних порівнянь.
Оновлення нормативної бази та правил відбору зразків
Другу половину цитати Осіяна легко проґавити, а вона про найбуденніше: підтримку «в удосконаленні нормативно-правової бази, зокрема щодо відбору зразків, їх кількості та періодичності».
Звучить як технічна дрібниця. Насправді це фундамент усього моніторингу.
Найдорожчий мас-спектрометр не врятує, якщо пробу відібрали не там, не так і не тоді. Помилка на етапі відбору не виправляється на етапі випробування, вона просто тиражується у звіті з виглядом достовірного результату. Занизьте періодичність: і держава роками бачитиме рожеву картинку. Завищте: і ресурс лабораторій згорить на зразках, які нічого не показують.
Операторам ринку від гармонізації цих правил є цілком прикладна користь. Чіткіші вимоги до точок, кількості та періодичності проб звужують «сірі зони» у власних програмах виробничого контролю, які сьогодні кожен трактує на свій розсуд.
Фітосанітарія, прикордонний контроль і «зелені» рішення
Тут повідомлення робить зв'язок, який у переказах зазвичай розпадається. «Зелені» рішення в харчовому й аграрному секторах ДПСС згадує не окремим пунктом, а саме через регулювання фітосанітарних вимог і використання паспортів рослин.
Паспорт рослин: це не сертифікат якості й не експортний документ. Це маркування, що супроводжує підкарантинний матеріал у межах ринку і дозволяє відстежити партію до оператора, який ввів її в обіг. Хто б із аграріїв не бурчав на зайвий папірець, саме він робить можливим швидке локалізування спалаху замість суцільної заборони на регіон.
Прикордонний контроль у повідомленні названо елементом системи державного контролю. Різниця не косметична: контроль на вході має спиратися на ті самі дані й ті самі лабораторії, що й внутрішній моніторинг, інакше на кордоні виникає окрема реальність зі своїми критеріями.
Де закінчується новина і починається наш висновок
Офіційне повідомлення Держпродспоживслужби: це протокол про наміри на 2026 рік. У ньому немає ні нових вимог до операторів ринку, ні дат набрання чинності, ні обіцянок «цифровізації контролю». Усе, що нижче про підготовку бізнесу,: редакційний висновок Ekontrol із логіки узгоджених напрямів, а не позиція держави. Жодного нового обов'язку для вашого підприємства з цієї зустрічі завтра не виникає.
Готовність до контролю за європейськими правилами
Ekontrol готує харчові та аграрні підприємства до державного контролю і сертифікації: діагностика системи HACCP, програми виробничого контролю, простежуваність партій, супровід сертифікаційного аудиту. Партнер Bureau Veritas в Україні.
Сертифікація ISO 22000Чому ця новина важлива для українського бізнесу
Чесна відповідь: сама по собі: не критично. 28 січня не з'явилося жодного нового обов'язку.
Важить вектор. Данську допомогу спрямовують не в кількість перевірок, а у спроможність: лабораторії, методики, правила відбору проб, координацію між органами. Через рік-два це проявиться в тому, як із вами розмовлятиме інспектор: із посиланням на результат випробування, а не на зауваження до оформлення журналу.
Найшвидше зміну відчують:
- виробники харчових продуктів, особливо ті, хто працює з пакуванням і тарою;
- лабораторії та випробувальні центри, бо освоєння нових методик лягає саме на них;
- експортери продукції тваринного й рослинного походження;
- оператори, залучені до прикордонної логістики та обігу підкарантинного матеріалу.
Схожий сценарій уже розгортався з німецьким BVL: Держпродспоживслужба та BVL посилюють співпрацю. Той самий набір інструментів, той самий фокус на лабораторній спроможності. Порівняння двох партнерств за рік буде показовим саме тому, що інструменти однакові.
Що варто зробити компаніям уже зараз
Нічого термінового. Але три речі варто перевірити, поки є час, а не за тиждень до перевірки.
Перше: програма виробничого контролю. Подивіться, звідки взялися ваші точки й періодичність відбору проб: з оцінки ризиків чи зі старого шаблону, який ніхто не переглядав від моменту впровадження HACCP. Якщо друге, то це найдешевша правка з усіх можливих.
Друге: простежуваність. Партія, яку ви не можете зібрати за годину, у суперечці з регулятором коштує дорожче за будь-яку лабораторію. Це стосується і паспортів рослин, якщо ви працюєте з підкарантинним матеріалом.
Третє: люди. Той, хто відбирає пробу, і той, хто спілкується з інспектором, часто одна й та сама людина, а навчена вона зазвичай усно, «як робили торік». Формалізуйте: інструкція, запис про навчання, перевірка розуміння.
Четверте: необов'язкове, але корисне. Якщо ваш ринок збуту ЄС, звірте власні процедури з тим, як ці ж питання врегульовані там. Gap-аналіз перед аудитом обходиться дешевше, ніж розрив, знайдений під час аудиту.
Висновок
Засідання CWG 28 січня: не подія, а точка в календарі данської програми, що триває в Україні з 2024 року. Значення має те, що за нею стоїть: методики для матеріалів, які контактують з харчовими продуктами, моніторинг АМР, правила відбору зразків, паспорти рослин, прикордонний контроль. Плюс конкретні формати роботи на перше півріччя.
Чи дійде ця підтримка до районних лабораторій, а не залишиться на рівні центрального апарату? Ось питання, за яким варто стежити. Якщо дійде, це буде найпомітніша зміна в українському державному контролі за кілька років. Якщо ні, ми отримаємо ще один звіт про успішну співпрацю.
Наскільки вагомим партнером Україна виходить у таких перемовинах, видно з цифр експорту: аграрна мапа світу після великої війни.
Джерела
- Держпродспоживслужба, «Україна та Данія узгодили пріоритети співпраці у сфері продовольства та сільського господарства на 2026 рік», 29.01.2026: dpss.gov.ua
- Ministry of Foreign Affairs of Denmark, «Strategic Framework. Denmark's Partnership with Ukraine», 17.03.2025: um.dk
- Danida, огляд проєктів Strategic Sector Cooperation: um.dk
- Данська ветеринарна та харчова адміністрація (Fødevarestyrelsen): foedevarestyrelsen.dk
- Держпродспоживслужба, міжнародна технічна співпраця: dpss.gov.ua
